Список учасників Революції на граніті
Революція на граніті (або Студе́нтська револю́ція на грані́ті) — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською радянською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в Україні (тодішній УРСР). Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності), в якому брали участь студенти з різних куточків України, найбільше зі Львова, Києва. Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання частини вимог учасників протесту.
У перший же день (1 жовтня) на нараді ухвалено рішення, що троє Співголів акції та актив табору (комендант табору, охорона, прес-служба і т.д.) не будуть голодувати. Вони носили пов'язки чорного кольору, а голодувальники — білого, з написом «Я голодую».
Учасник | Роки життя | Місто | Тоді й пізніше |
---|---|---|---|
Олег Барков | Дніпродзержинськ | Співголова акції, голова УСС (Української студентської спілки) Дніпродзержинська[1] | |
Олесь Доній[2] | Київ | Співголова акції, голова УСС Києва. Пізніше — народний депутат України VII скликання. | |
Маркіян Іващишин[2] | 1966-2019 | Львів | Співголова акції, голова Студентського братства Львова. Пізніше — громадський, політичний і культурний діяч, підприємець. |
Денис Автономов | |||
Наталка Бабик[2] | |||
Ростислав Баглай | Львів | студент Лісотехнічого університету | |
Сергій Бащук[2] | Львів | Разом з О. Кузаном відповідав за зв'язки з громадськістю[1] | |
Андрій Біленький | |||
Тарас Більчук | 1960-2017 | Коршів | художник, громадський діяч, лицар ордена Героїв Небесної Сотні |
Микола Богославець | |||
Іван Бортник | Суми | Малював на пов'язках написи «Я голодую». Також малював на спинах назви міст та організацій, з яких приїхали люди[3] | |
Віталій Буряк | |||
Оксана Гресько | Львів | ЛКДУМ ім. Івана Труша студенка першого курсу. | |
Любомир Валько[4] | Івано-Франківськ | ||
Орест Васильців | Львів | Студентське братство Львівського лісотехнічного інституту (ЛЛТІ). | |
Вероніка Величко[2] | |||
Андрій Винничук | Львів | Голова Студентського братства ЛНУ ім. І. Франка, депутат Львівської міської ради у 1990-92 рр. Пізніше — один із засновників та перший голова Студентського братства НаУКМА (1992—1994 рр.). | |
Марта Винницька (Дячун) | Львів | Координатор акції від ЛЛТІ. Студентське братство Львівського лісотехнічного інституту. | |
Юрій Герцик[2] | |||
Дмитро Глушенко | |||
Сергій Годлєвський | |||
Роман Головач | |||
Олег Головецький[4] | Івано-Франківськ | ||
Володимир Голоднюк | Вінниця | Студент Вінницького державного педагогічного університету. Під час російсько-української війни — активіст і координатор громадської організації «Штаб Національного Спротиву Збаразького району». Батько Героя України Устима Голоднюка. | |
Ігор Гложик | Львів | Голова Студентського братства Українського поліграфічного інституту | |
Юрій Грамажора | Суми[5] | ||
Людмила Гридковець[6] (з дому — Баранник) | |||
Ярина Гридько[6] | |||
Михайло Гриценко | Суми[3] | ||
Андрій Гусак[2] | |||
Тарас Давидяк | Львів | ||
Сашко Дащенко | |||
Руслан Дейниченко | Суми[3] | ||
Ростислав Дідух[7] | |||
Оксана Друль | |||
Андрій Дзьобан | 14.02.1972 | Червоноград | Студент Українського поліграфічного інституту.Голодував на Майдані Незалежності.Пізніше - волонтер з надання допомоги Збройним Силам України і в благодійних проектах та блогер(проекти у соцмережах про Пантеон героїв українського народу та його катів-окупантів). |
Андрій Дуригін | Львів | ||
Оксана Забужко | |||
Олег Зоренко | 05.06.1972 | Тиврів,Вінниччина | Студент Українського поліграфічного інституту. Голодував на Майдані Незалежності.Пізніше -журналіст і волонтер.Зазнав полону і знущань проросійських ксенофобів під час перебування за кордоном. |
Юрій Зубко | |||
Олександр Ірванець | |||
Володимир Калин[4] | Івано-Франківськ | ||
Михайло Канафоцький | Львів | ||
В'ячеслав Кириленко[2] | |||
Наталя Климовська (Лещук)[2] | |||
Андріян Кліщ[2] | Львів | ||
Оксана Козенко-Клочко | Львів | ||
Тарас Корпало | Київ | Студент 4-го курсу Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, співголова акції, комендант наметового містечка[1] | |
Віталій Лесюк | Львів | студент Національного лісотехнічного університету | |
Олег Кашівський | Львів | ||
Роман Жежнич | Львів | ||
Михайло Канафоцький | На шнурку, який обперізував територію наметового містечка, почепив аркуш паперу, де написав «Майдан Незалежності»[8]. Площу Жовтневої революції перейменовано на Майдан Незалежності через рік, у серпні 1991-го | ||
Вахтанг Кіпіані | Миколаїв | Студент історичного факультету Миколаївського педагогічного інституту ім. Бєлінського, приїхав 14 жовтня, голодував три доби[5] | |
Руслан Коцаба | |||
Ігор Коцюруба[2] | 1965-2018 | Львів | Голова Студентського братства Львівського політехнічного інституту, керівник охорони наметового містечка[9] |
Андрій Кравець[джерело?] | Львів | Студент факультету фізики Львівського університету[10] | |
Степан Краховецький | |||
Наталка Крупа | |||
Олег Кузан[2] | Львів | Студент факультету журналістики ЛДУ ім Івана Франка. Член-засновник Студентського Братства ЛДУ. Разом зі С. Бащуком відповідав за зв'язки з громадськістю[1] | |
Марта Кульчицька (Герман) | Львів | Студентське братство Львівського лісотехнічного інституту (ЛЛТІ). | |
Андрій Лесишин | 1970 | Дрогобич | Студент Українського поліграфічного інституту,пізніше підприємець-видавець у Дрогобичі |
Ярослав Лернатович | Львівщина | Студент Українського поліграфічного інституту | |
Альбіна Лозинська | |||
Богдан Лозинський | |||
Микола Лукасевич | Львів | Студент Українського поліграфічного інституту | |
Марія Маєрчик | Львів | Студентка факультету журналістики ЛДУ ім Івана Франка. | |
Роман Макаренко | |||
Ірина Мамчур[2] | |||
Сергій Маслюк | Вінниця | ||
Олег Медуниця | |||
Дмитро Мірошниченко | |||
Ростислав Міхеєнко | |||
Володимир Мовчан | Суми[3] | ||
Дмитро Мороз | Київ | Голодував усі 16 днів, але, як киянин, ходив ночувати додому[5] | |
Ярослав Мудрий[11] | |||
Олег Наворенський[4] | Івано-Франківськ | ||
Андрій Наталуха | Суми | Учень 10-го класу[3] | |
Неда Неждана
(Надія Мірошниченко) |
08.06.1971 | Київ-Краматорськ | Студентка Київського педагогічного інституту іноземних мов. Голодувала на Майдані Незалежності. Пізніше - поет, драматург, культуролог. Події Революції на Граніті описані в п'єсі "Кицька на спогад про темінь". |
Артур Онуфрієв[2] | |||
Ігор Особік | Львів | Студент Львівського політехнічного інституту[12] | |
Соломія Павличко | 1958-1999 | Київ | |
Іван Паровяк | |||
Тарас Пастушенко | Львів | ||
Олесь Пограничний[2] | Львів | Студент факультету журналістики ЛДУ ім Івана Франка. Співредактор газети Студентського Братства - "Братство" (1989-1990) | |
Наталія Потоп'як | Львів | Студентське Братство Національний лісотехнічний університет України | |
Андрій Посікіра[7] | Львів | ||
Микола Походжай[2] | Дрогобич | Студент Дрогобицького педінституту. Перший голова (1989-1992) Студентського Братства "Каменяр" Дрогобицького державного педагогічного інситуту | |
Тарас Прохасько | Львів | Студент біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, був у загоні охорони табору | |
Богдан Пужак | |||
Віктор Рог | Суми | Студент історичного факультету Сумського педагогічного інституту | |
Павло Розенко | |||
Андрій Рожнятовський[7] | Львів | ||
Анжеліка Рудницька[9] | Київ | Пізніше — співачка, телеведуча, президент Мистецької агенції «Територія А» | |
Ярослав Рущишин[2] | Львів | ||
Олег Савіцький | |||
Ігор Савчак | Дрогобич | Студент факультету іноземних мов Дрогобицького педінституту. Другий голова Студентського Братства "Каменяр" Дрогобицького державного педагогічного інситуту | |
Лідія Савченко[2] | Львів | ||
Андрій Салюк[2] | Львів | ||
Ольга Самборська | |||
Юрко Сардига | Львів | ||
Володимир Свіжович[2] | |||
Михайло Свистович[2] | |||
Остап Семерак | Львів | Студент фізичного факультету Львівського університету ім. І. Франка, був в охороні наметового містечка[13] | |
Тарас Семущак | Львів | Студент Львівського медичного інституту, разом з О. Тягнибоком керував медичною службою наметового містечка[9] | |
Наталка Семущак | |||
Тарас Ситник[2] | |||
Ігор Сліпецький | Львів | ||
Юрій Слісарук | Вінниця | ||
Андрій Стецьків[2] | Львів | ||
Петро Тимчишин | |||
Ростислав Товарницький | Дрогобич | Студент Дрогобицького педінституту | |
Олег Тягнибок | Львів | Студент Львівського медичного інституту, разом із Т. Семущаком керував медичною службою наметового містечка[9]. Відтак — політик, очолив ВО «Свобода» | |
Віктор Уколов | Дрогобич | Студент Київського педагогічного інституту | |
Олег Ущенко | |||
Ігор Федоришин | Вінниця | ||
Олег Хавич[2] | Чернівці | ||
Андрій Хавунка[7] | Львів | ||
Володимир Чемерис[2] | |||
Едуард Шевельов | |||
Петро Шеревера[7] | Київ | ||
Роксоляна Шимчук (Лозовик) | Львів | Студентка Львівського політехнічного інституту[14] | |
Віктор Ягун | Львів | Студент Лісотехнічного інституту[15] | |
Ольга Кір'як | Дрогобич | Студентка фізико-математичного факультету | |
Костянтин Лигун | 1970-2000 | Київ | Член УСС, осередок Київського політехнічного інституту[16] |
Орест Микита | Львів | Студент Українського поліграфічного інституту,львів'янин,діяв у лавах охорони наметового містечка,пізніше - науковець | |
Володимир Співак | Львів | Студент Українського поліграфічного інституту,львів'янин,пізніше - журналіст,зокрема газети "Ратуша" Львівської міськради | |
Зіновій Кіндрачук | Івано-Франківськ | В 1990 р. студент 5-го курсу Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника, у 2014—2015 рр. — боєць АТО, солдат 128 ОГШБр, захисник м. Дебальцеве. |
студенти Вінницького педагогічного інституту,активісти масових народних акцій в підтримку здобуття Україною державності в м.Вінниця влітку 1990 року Анатолій Харкавий, Андрій Лактіонов, Ігор Федоришин,Юрій Слісарук.
Ірина Зузук, Віталій Кодря — з Івано-Франківська[джерело?].
Також сотні студентів та небайдужих громадян з різних міст матеріально та організаційно сприяли учасникам. Серед них,зокрема, уродженець Вінниччини Андрій Войтюк - студент журналістики Львівського університету,один з організаторів масового виїзду студентства на Вінниччину для вшанування пам'яті Данила Нечая та Василя Стуса та в підтримку державності України, в подальшому - військовик Збройних Сил України,учасник антитерористичної операції на Сході України та війни з російськими агресором, Ігор Цаплюк(нар. 07.11.1971 року) - студент Вінницького політехнічного інституту, активіст Спілки незалежної української молоді Із селища Тиврів Вінницької області, пізніше - учасник УНА-УНСО,діяв у лавах загону цієї організації під час конфлікту в Придністров'ї 1992 року,захищаючи мирне місцеве українське населення.
Учасник | Місто | Хто це | |
---|---|---|---|
Бердник Олесь Павлович | Гребені (Київська обл.) | Письменник-фантаст, приходив підтримувати студентів[17] | |
Марія Бурмака | Харків | Студентка філологічного факультету Харківського університету, пізніше — співачка. Приїжджала підтримувати протестувальників, співала їм пісень[9] | |
Драч Едуард Валерійович | Черкаси[18] | Бард, приїжджав підтримувати протестувальників, співав їм пісень[9] | |
Крюкова Ніла Валеріївна | Акторка, народна артистка УРСР. «Коли нам була потрібна допомога під час Студентської революції на граніті, вона прийшла і лягла на граніт разом зі студентами» — Олесь Доній[19] | ||
Степан Хмара | Львів | Депутат Верховної ради УРСР. Підтримав студентів особистим голодуванням[20] | |
Віктор Бедь | Тересва/Тячів/Ужгород | Народний депутат України 1-го скликання (1990—1994), член антикомуністичної опозиції «Народна Рада» у ВР. Підтримав учасників Революції на гранті оголошенням особистого політичного голодування. Вживав заходи у Верховній Раді України щоб не допустити насильницького розгону учасників Революції на граніті в м. Києві. Неодноразово виступав під час сесійних засідань та у постійних комісіях Верховної Ради України із зверненнями на підтримку вимог учасників Революції на граніті та вносив на голосування Парламенту пропозицію про зняття В. Масола з посади голови Ради Міністрів Української РСР. 10 жовтня 1990 р. зачитав у прямому ефірі УТ-1 Держтелерадіо УРСР, фактично захопленого протестуючими, заяву-звернення парламентської антикомуністичної опозиції до українського народу про підтримку політичних вимог учасників Революції на граніті. |
- ↑ а б в г 25-та річниця Революції на граніті. Методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Учасники «„Революції на граніті“» звернулися до побратимів. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ а б в г д Революція на граніті – це одні з найщасливіших днів мого життя, – Віктор Рог. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ а б в г Гранітний жовтень 90-го
- ↑ а б в Революція на граніті: нас можна назвати циніками, які готові загинути за ідею. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ а б 16 днів що сколихнули Україну. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ а б в г д Революція на граніті – минуло 25-років. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ 1213 Події 1990 року розбудили центр, тепер схід має відчути себе Україною, – експерт. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ а б в г д е Студентський граніт незалежності. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ За що голодували передвісники Незалежності?. Укрінформ. 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ РОЗМОВА З ВАХТАНГОМ КІПІАНІ. ЧАСТИНА ПЕРША. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Презентація Фотоальбому «Студентська революція на граніті», який підготували члени Студентського Братства до 20-ї річниці історичних подій у Києві. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Революція на граніті – це втрачене покоління, яке, на жаль, не прийшло в політику – Ягун. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Сьогодні – 20-річчя студентської революції на граніті. Архів оригіналу за 27 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
- ↑ "Революція на граніті". Фото жовтня 1990-го. Історична правда. 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Велика українка без «шлейфу зірковості»: якою була Ніла Крюкова. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ «Революція на граніті». Фото жовтня 1990-го. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 19 грудня 2018.