Струбцина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різновиди струбцин
Струбцина з рухомим затискачем

Струбци́на[1] (через російське посередництво від нім. Schraubzwinge, від Schraube — «гвинт» та Zwinge — «лещата»)[2] — затискний пристрій у вигляді П-подібної скоби з гвинтовим або іншим затискачем на одній з її сторін.

Струбцина — один з видів допоміжних інструментів, що використовується для фіксації двох або більше деталей на момент обробки, або для щільного притиснення їх одна до одної, наприклад, при склеюванні.

За конструкцією, струбцина зазвичай складається з двох частин — основної рами і рухомого елемента із затискачем, переміщення якого дає змогу змінювати відстань між губками інструменту. Затискний пристрій, розміщений на рухомій частині — ходовий гвинт або важіль, використовується для фіксації рухомої частини, а також регулювання сили стиснення.

Струбцини можуть виготовлятися як з дерева, так і з металу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Струбцина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.