Сульфат марганцю(II)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сульфат марганцю (II)
Назва за IUPAC Манган (II) сульфат
Інші назви Манган тетраоксосульфат, марганцевий купорос (для пентагідрату)
Ідентифікатори
Номер CAS 7785-87-7
PubChem 24580
Номер EINECS 232-089-9
ChEBI 86360
RTECS OP1050000
OP0893500 (тетрагідрат)
SMILES [Mn+2].[O-]S([O-])(=O)=O
InChI 1/Mn.H2O4S/c;1-5(2,3)4/h;(H2,1,2,3,4)/q+2;/p-2
Номер Бельштейна 14270535, 28059988 і 11343137
Властивості
Молекулярна формула MnSO4
Молярна маса 151,001 г/моль
169,02 г/моль (моногірат)
223,07 г/моль (тетрагідрат)
277,11 г/моль (гептагідрат)
Зовнішній вигляд білі кристали (безбарвний)

світло-рожеві кристали (тетрагідрат)

Густина 3,25 г/см 3
2,95 г/см3 (моногидрат)
2,107 г/см3 (тетрагідрат)
Тпл 700 °C
27 °C (тетрагідрат)[1]
Ткип при 850 °C розкладається
Розчинність (вода) 52,9 г/100 г (0 °C)
62,9 г/100 г (20 °C)
64,8 г/100 г: (25 °C)
60 г/100 г (40 °C)
53,6 г/100 г (60 °C)
45,6 г/100 г (80 °C)
35,3 г/100 мл (100 °C) [2]
Розчинність слабко розчинний у етанолі (0,014 г/100 г (15 °C))
метанолі (0,114 г/100 г (25 °C)),
етандіолі (0,5 г/100 г (20 °C))
нерозчинний у діетиловому етері[3]
Структура
Кристалічна структура ромбічна
Моноклінна у моногідрату і тетрагідрату.
Триклінна у пентагідрату.[1]
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
−1066,7 кДж·моль−1[3]
Ст. ентропія So
298
112,5  Дж·моль−1·K−1[3]
Теплоємність, co
p
100,2  Дж·моль−1·K−1[3]
Небезпеки
Класифікація ЄС Шкідливо Xn Небезпечно для навколишнього середовища N
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфа́т ма́рганцю(II) (манган(ІІ) сульфат) — сіль, утворена залишком слабкої основи (манган(ІІ) гідроксиду) і сильної сульфатної кислоти. Являє собою прозорі, гіркі на смак кристали. Хімічна формула — MnSO4. Утворює ряд кристалогідратів — MnSO4·nН2О, в яких n = 1, 4, 5, 7. Кристалогідрат MnSO4·5Н2О називається марганцевим купоросом. В природі манган (ІІ) сульфат утворює декілька мінералів: смікіт, джококуїт, маллардит.[4]

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Розчиняється у воді, у присутності сульфатної кислоти розчинність зменшується; мало розчинний у спирті. Парамагнетик. Нижче 11 К антиферомагнетик. Кристали ромбічної сингонії. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25 °C дорівнює 267 См.см2/моль.

При розчиненні у воді дисоціює з утворенням аквакомплексів [Mn(H2O) 6]2+, що мають світло-рожевий колір. Присутністю подібних аквакомплексів обумовлений і рожевий колір кристалогідратів манган(ІІ) сульфату.

Отримання

[ред. | ред. код]
  • Отримують нагріванням MnO2 з FeSO4:
4MnO2 + 4FeSO4 → 4MnSO4 + 2Fe2O3 + O2
2MnO2 + 2H2SO4 → 2MnSO4 + O2 + 2H2O
MnCO3 + H2SO4 → MnSO4 + CO2↑ + H2O
2MnO2 + C + 2H2SO4 → 2MnSO4·Н2О + CO 2
  • Реакціями манган діоксиду або перманганатів з різними відновниками у присутності сульфатної кислоти.
  • Також манган(ІІ) сульфат можна добути з оксидів Сульфуру та Мангану:
MnO2 + SO2 → MnSO4
  • Розчиненням металевого марганцю або оксиду MnO у розведеній сульфатній кислоті.

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]
  • Розкладається при нагріванні до 850—1155 °C:
3MnSO4 → Mn3O4 + 2SO3 + SO2
  • Кристалогідрати розкладаються при нагріванні ступінчасто, поступово втрачаючи кристалізаційну воду[5]:

При електролізі розчину манган(ІІ) сульфату у 40%-й сульфатній кислоті на катоді виділяється водень, а на аноді утворюється Mn2(SO4)3.[6]

  • Взаємодіє з лугами:
MnSO4 + 2KOH → Mn(OH) 2 + K2SO4
  • Вступає у інші реакції обміну з розчинними у воді солями, кислотами.
  • У водних розчинах манган (ІІ) сульфат, як і інші розчинні солі Мангану(ІІ), гідролізує за катіоном, тому його розчини мають слабокислу реакцію середовища.
2MnSO4 + 5NaBiO3 + 16HNO3 → 2HMnO4 + 5Bi(NO3)3 + 2Na2SO4 + NaNO3 + 7H2O
MnSO4 + NaClO + 2NaOH → MnO2 + NaCl + Na2SO4 + H2O
3MnSO4 + 2KMnO4 + 2H2O → 5MnO2 + K2SO4 + 2H2SO4

Застосування

[ред. | ред. код]

Використовують як компонент електроліту для одержання марганцю і манган(IV) оксиду; у виробництві сикативів; як мікродобрива і добавки до комбікорму; засоб, що стимулює проростання насіння; компонент барвників у текстильній промисловості; компонент контактних сумішей в органічному синтезі (зокрема, для синтезу жирних кислот).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Химическая энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Большая рос. энцикл. — Т. 2: Даф-Мед. — 1998. — 671 с.
  2. Solubility table[en]
  3. а б в г База данных физико-химических свойств и синтезов веществ. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  4. База даних з мінералогії. — Режим доступу. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  5. Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  6. Лидин Р. А. Химические свойства неорганических веществ: [Учеб. пособие для вузов по направлению «Химия» и специальности «Неорган. химия»] / Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — 2-е изд., испр. — М. : Химия: Междунар. акад. изд. компания «Наука», 1997. — 479,[1] с.- ISBN 5-7245-1102-9

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия: Учеб. для студентов хим.-технол. спец. вузов / Н. С. Ахметов. — 3. изд., перераб. и доп. — М. : Высш. шк., 1998. — 743 с. (рос.)
  • База даних з мінералогії. — Режим доступу: [1] [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  • Лидин Р. А. Химия: учебно-справочное пособие / Р. А. Лидин. — М. : АСТ: Астрель, 2008. — 319 с. — ISBN 978-5-271-15865-0. (рос.)
  • Лидин Р. А. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — 2-е изд., испр. — М. : Химия: Междунар. акад. изд. компания «Наука», 1997. — 479 с.— ISBN 5-7245-1102-9. (рос.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Химическая энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Большая рос. энцикл. — Т. 2: Даф-Мед. — 1998. — 671 с.(рос.)