Сєдов Григорій Семенович
| Сєдов Григорій Семенович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Григорий Семенович Седов | ||||
|
| ||||
| Народження |
12 (24) січня 1836 Москва, Російська імперія | |||
| Смерть | 15 (27) квітня 1884 (48 років) | |||
| Москва, Російська імперія | ||||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Жанр | малярство | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1866) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Роботи в колекції | Російський музей і Третьяковська галерея | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
 Сєдов Григорій Семенович у Вікісховищі | ||||
Григорій Семенович Сєдов (рос. Григорий Семенович Седов; 12 (24) січня 1836 — 15 (27) квітня 1884) — російський художник історичного живопису, академік Імператорської академії мистецтв.
Біографія[ред. | ред. код]
Григорій Сєдов народився в Москві 12 січня 1836 року в родині торговців м'ясом. Художню освіту здобував спочатку в школі живопису і скульптури в Москві, а потім у 1857 році вступив в академію мистецтв. Результатом успішного навчання стали: мала срібна медаль за рисунок у 1858 р., велика срібна медаль за рисунок і мала за етюд у 1859 р., а в 1860 році — велика медаль за етюд.
Творчість[ред. | ред. код]
Його картини «Мандрівники захоплені дощем» і «Похід Олега на Царгород» були представлені на виставці 1862 року. У 1864 році Григорій Сєдов отримав малу золоту медаль за програмну картину «Меркурій присипляє Аргуса», а в 1866 — велику золоту медаль і звання художника 1-го ступеня, з правом на пенсіонерське перебування за кордоном протягом шести років, за програмну роботу «Звернення Володимира в християнство».
У 1867 році він їде в Париж, де прожив до 1870 року. У Парижі Сєдов написав дві картини: «Христос у темниці» і образ Пресвятої Трійці в куполі вівтаря паризької православної церкви. Тут художник осліп на одне око. Незнання ним іноземних мов і хвороба ока сильно утрудняли його життя за кордоном.
У 1870 році художник повернувся назад до Росії, три останніх роки пенсіонерства він провів у Москві, займаючись в основному роботами для церков. У тому ж 1870 році Сєдов отримав від академії мистецтв звання академіка за картину «Іван Грозний і Малюта Скуратов».
У 1876 році Сєдов показав на виставці академії мистецтв свою відому картину: «Іван Грозний милується Василиною Мелентіївною», яка мала величезний успіх. Крім перерахованих картин, Григорій Сєдов є автором таких полотен, як «Курська міщанка», «Саянка Щигровського повіту», «Цар Олексій Михайлович вибирає собі наречену», а також зображення чотирьох євангелістів більше натуральної величини і восьми пророків у церкві св. Трійці у Покровських воріт (Москва).
Помер Григорій Семенович Сєдов в Москві.
Галерея[ред. | ред. код]
-
«Іван Грозний милується Василиною Мелентіївною», 1876 -
«Іван Грозний і Малюта Скуратов», 1870 -
«Вибір нареченої царем Олексієм Михайловичем», 1882 -
«Курська міщанка»
.jpg)
Джерела[ред. | ред. код]
- Редакция журнала. Григорий Семенович Седов (исторический живописец (1836—1884) // Всемирная иллюстрация : журнал. — 1884. — Т. 32, № 807 (3 червня). — С. 6—7.
- Седов, Григорий Семенович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Спб. : Товарищество Р.Голике и А.Вильборг, 1915. — Т. 1. — С. 192.
|
