Терапія прийняття та рішучості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.
Терапія прийняття та рішучості
MeSH D064869
Частина серії на тему
Самоусвідомлення[en]
Психологія
Категорія Категорія

Терапія прийняття та рішучості («ТПтР», англ. Acceptance and commitment therapy, «ACT») — є формою психотерапії, а також розділом клінічного аналізу поведінки[en].[1] Це емпірично засноване психологічне втручання[en], яке використовує стратегії прийняття[en] та самоусвідомлення[en] (рішучості)[2] разом зі стратегіями відданості та зміни поведінки для підвищення психологічної гнучкості[en].

Цей підхід спочатку називався комплексним дистанціюванням.[3] Стівен С. Гейз розробив цю практику лікування, починаючи приблизно з 1982 року, щоб створити підхід, який об'єднував би ключові особливості когнітивної терапії та аналізу поведінки[en], а саме аналітичні дані поведінки про часто негативні наслідки вербальних правил і те як їх можна пом'якшити.[4]

Існують різноманітні протоколи для «ТПтР» залежно від цільової поведінки та налаштувань. Наприклад, у сферах поведінкового здоров'я коротка версія[en] «ТПтР» називається «Цілеспрямованою терапією прийняття та рішучості» («ЦТПтР», англ. Focused Acceptance and Commitment Therapy, «FACT»).[5]

Метою «ТПтР» полягає не в усунені важких почуттів; а скоріше фокусування на тому, що приносить почуття життя, і мотивацію «рухатися до ціннісної поведінки».[6]:240 Терапія прийняття та рішучості заохочує людей відкритися до неприємних почуттів, навчитися не реагувати на них надмірно та уникати тривожних ситуацій.

Її терапевтичний ефект спрямований на позитивну спіраль, де краще розуміння власних емоцій веде до кращого розуміння істини.[7] У «ТПтР» «правда» вимірюється через поняття «працездатність», або те, що працює, щоб зробити ще один крок до того, що має значення (наприклад: цінності, значення).

Техніка[ред. | ред. код]

Основи[ред. | ред. код]

«ТПтР» розроблено в рамках прагматичної філософії, яка називається функціональний контекстуалізм[en]. «ТПтР» базується на теорії реляційній фреймів («ТРФ»), комплексній теорії мови та пізнання, яка є похідною від аналізу поведінки. І «ТПтР», і «ТРФ» базуються на філософії радикального біхевіоризму Берреса Фредеріка Скіннера.[8]

«ТПтР» відрізняється від деяких інших видів когнітивно-поведінкової терапії («КПТ») тим, що замість того, щоб намагатися навчити людей краще контролювати свої думки, почуття, відчуття, спогади та інші приватні події, «ТПтР» вчить їх «просто помічати» їх, приймати та осягати їхні приватні заходи, особливо раніше небажані. «ТПтР» допомагає людині увійти в контакт із трансцендентним відчуттям себе, відомим як self-as-context[en] (укр. я як контекст) — ти, який завжди присутній, спостерігаєш і переживаєш, і водночас відчуджаєшся від чиїхось думок, почуттів, відчуттів і спогадів. «ТПтР» має на меті допомогти людині прояснити свої особисті цінності та вжити заходів щодо них, привносячи більше життєдіяльності та сенсу в цей процес, підвищуючи її психологічну гнучкість[en].[3]

У той час як західна психологія, як правило, діяла згідно з припущенням «здорової нормальності», яке стверджує, що за своєю природою люди психологічно здорові, «ТПтР» скоріше припускає, що психологічні процеси нормального людського розуму часто є руйнівними.[9] Основна концепція «ТПтР» полягає в тому, що психологічні страждання зазвичай викликані уникненням досвіду[en], когнітивною заплутаністю та, як наслідок, психологічною ригідністю, яка призводить до нездатності вжити необхідних поведінкових кроків відповідно до основних цінностей.[10] Як простий спосіб узагальнити модель, «ТПтР» розглядає суть багатьох проблем, пов'язаних із концепціями, представленими в абревіатурі «FEAR» (укр. «СТРАХ»):[11]

  • Fusion with your thoughts (укр. Злиття з вашими думками)
  • Evaluation of experience (укр. Оцінка досвіду)
  • Avoidance of your experience (укр. Уникнення свого досвіду)
  • Reason-giving for your behavior (укр. Наведення причин для вашої поведінки)

А здоровою альтернативою є «ACT» (укр. «ДІЯТИ»):

  • Accept your thoughts and emotions (укр. Прийняття своїх думок та емоцій)
  • Choose a valued direction (укр. Вибір ціннісного напрямку)
  • Take action (укр. Вживання заходів)

Принципи[ред. | ред. код]

«ТПтР» зазвичай використовує шість основних принципів, щоб допомогти клієнтам розвинути психологічну гнучкість:[9]

  1. Когнітивна дифузія: навчання методам зменшення тенденції до реїфікації думок, образів, емоцій і спогадів.
  2. Прийняття: дозволити небажаним особистим переживанням (думкам, почуттям і бажанням) приходити і йти, не стаючи у позу до них / без боротьби з ними.
  3. Контакт із теперішнім моментом: усвідомлення тут і зараз, переживання з відкритістю, зацікавленістю та сприйнятливістю (наприклад, уважність).
  4. Самоспостереження: доступ до трансцендентного відчуття себе, безперервності свідомості, яка є незмінною.
  5. Цінності: виявлення того, що є найважливішим для себе.[12]
  6. Цілеспрямована дія: встановлення цілей відповідно до цінностей і відповідальне їх виконання на обслуговуванні осмисленого життя.

Кореляційні дані показали, що відсутність психологічної гнучкості передбачає багато форм психопатології. Метааналіз 2005 року показав, що шість принципів «ТПтР» в середньому підходять під 16–29 % випадків варіацій психопатології (загальне психічне здоров'я, депресія, тривога) на початковому рівні, залежно від вимірювання, використовуючи кореляційні методи.[13]:12–13 Метааналіз 68 лабораторних досліджень компонентів «ТПтР» у 2012 році також підтвердив зв'язок між концепціями психологічної гнучкості та конкретними компонентами.[14]

Дослідження[ред. | ред. код]

На вебсайті Асоціації контекстуально-поведінкових наук[en] зазначено, що станом на травень 2022 року було проведено понад 900 рандомізованих контрольованих досліджень («РКД») «ТПтР»,[15] понад 300 метааналізів/систематичних оглядів і 60 посередницьких[en] досліджень літератури з «ТПтР».[16]

Організації, які заявили, що терапія прийняття та рішучості емпірично підтримується в певних областях або в цілому відповідно до їхніх стандартів, включають (станом на березень 2022 року):[16]

Див. також[ред. | ред. код]

П: У Вікіпедії є проєкт
«Психологія»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Plumb, Jennifer C.; Stewart, Ian; Dahl, Joanne; Lundgren, Tobias (Spring 2009). In search of meaning: values in modern clinical behavior analysis. The Behavior Analyst[en]. 32 (1): 85—103. doi:10.1007/BF03392177. PMC 2686995. PMID 22478515.
  2. ↑ Гейз, Стівен С. Acceptance & Commitment Therapy (ACT). ContextualPsychology.org.
  3. ↑ а б Zettle, Robert D. (2005). The evolution of a contextual approach to therapy: from comprehensive distancing to ACT. International Journal of Behavioral Consultation and Therapy. 1 (2): 77—89. doi:10.1037/h0100736.
  4. ↑ Waltz, Thomas J.; Гейз, Стівен С. (2010). Acceptance and Commitment Therapy. У Kazantzis, Nikolaos; Reinecke, Mark A.; Freeman, Arthur (ред.). Cognitive and Behavioral Theories in Clinical Practice. New York: Guilford Press[en]. с. 155–156. ISBN 978-1-60623-342-9. OCLC 317927326.
  5. ↑ Focused Acceptance and Commitment Therapy (FACT): Mastering The Basics. contextualscience.org. Association for Contextual Behavioral Science[en]. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
  6. ↑ Гейз, Стівен С.; Strosahl, Kirk D.; Wilson, Kelly G. (2012). Acceptance and Commitment Therapy: The Process and Practice of Mindful Change (вид. 2nd). Guilford Press[en]. ISBN 9781609189624. OCLC 713181786.
  7. ↑ Shpancer, Noam (8 вересня 2010). Emotional Acceptance: Why Feeling Bad is Good. блог Psychology Today[en].
  8. ↑ Kohlenberg, Robert; Hayes, Steven; Tsai, Mavis (1993). Radical behavioral psychotherapy: two contemporary examples. Clinical Psychology Review. 13 (6): 579—592. doi:10.1016/0272-7358(93)90047-p.
  9. ↑ а б Harris, Russ (August 2006). Embracing your demons: an overview of Acceptance and Commitment Therapy (PDF). Psychotherapy in Australia. 12 (4): 2—8.
  10. ↑ Cookson, Camilla; Luzon, Olga; Newland, John; Kingston, Jessica (September 2020). Examining the role of cognitive fusion and experiential avoidance in predicting anxiety and depression. Psychology and Psychotherapy. 93 (3): 456—473. doi:10.1111/papt.12233. ISSN 2044-8341. PMID 30994261. S2CID 119535460.
  11. ↑ Powers, Mark B.; Zum Vörde Sive Vörding, Maarten B.; Emmelkamp, Paul M. G. (2009). Acceptance and commitment therapy: a meta-analytic review. Psychotherapy and Psychosomatics[en]. 78 (2): 73—80. doi:10.1159/000190790. ISSN 0033-3190. PMID 19142046. S2CID 5916829.
  12. ↑ Robb, Hank (2007). Values as Leading Principles in Acceptance and Commitment Therapy. International Journal of Behavioral Consultation and Therapy. 3 (1): 118—23. doi:10.1037/h0100170.
  13. ↑ Hayes, Steven C.; Luoma, Jason B.; Bond, Frank W.; Masuda, Akihiko; Lillis, Jason (2006). Acceptance and Commitment Therapy: Model, processes and outcomes. Behaviour Research and Therapy. 44 (1): 1—25. doi:10.1016/j.brat.2005.06.006. PMID 16300724.
  14. ↑ Levin, Michael E.; Hildebrandt, Mikaela J.; Lillis, Jason; Hayes, Steven C. (2012). The Impact of Treatment Components Suggested by the Psychological Flexibility Model: A Meta-Analysis of Laboratory-Based Component Studies. Behavior Therapy[en]. 43 (4): 741—56. doi:10.1016/j.beth.2012.05.003. PMID 23046777.
  15. ↑ ACT Randomized Controlled Trials since 1986. contextualscience.org. Association for Contextual Behavioral Science. Процитовано 2 серпня 2021.
  16. ↑ а б State of the ACT Evidence. contextualscience.org. Association for Contextual Behavioral Science. Процитовано 2 серпня 2021.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Терапія_прийняття_та_рішучості&oldid=41957904