Тефрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тефрит
Загальні відомості
Ідентифікація
Використання

Лейцит і тефрит, Німеччина.

Тефрит (рос. тефрит, англ. tephrite, нім. Tephrit m) – ефузивна гірська порода тералітового типу. Зустрічається у основній масі і серед порфірових виділень. Включає плагіоклаз, нефелін, лейцит, піроксен (авгіт), іноді біотит, амфібол, гаюїн, магнетит. Основна маса тонкозерниста, склувата. За складом виділяють нефелінові та лейцитові тефрити. При наявності олівінубазаніт.

Прояви тефриту з лейцитом відомі недалеко від Гейдельберга, Німеччина,[1] фонолітового тефриту - в Монте Вультуре, Базиліката, Італія і базанітового тефриту - в Намібії.

ТЕФРОЇДИ – гірські породи, що виникли з обкатаного нелітифікованого пірокластичного матеріалу (І.Хворова, Л.Сібіркіна, 1968).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frenzel, Gerhard (1953) Die Erzparagenese des Katzenbuckels im Odenwald, Contributions to Mineralogy and Petrology, Volume 3, Number 6, pages 409-444, DOI: 10.1007/BF01129196 (German). Retrieved 2012-04-11.

Література[ред. | ред. код]