Технік (сторожовий корабель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проєкт
Назва: Сторожовий корабель «Технік», мобілізований колісний паровий буксир
Будівники: завод «Ленінська кузня», м. Київ
Оператори: СРСР СРСР
Будівництво: 1931
У експлуатації: 1931-1941
Історія
СРСР СРСР
Назва: «Технік»
Прийнятий: 1931 рік
Потоплений: 31 серпня 1941 року
Доля: затоплений у бою на Дніпрі
Основні характеристики
Тип: річковий сторожовий корабель
Водотоннажність: 180 т (повна)
Довжина: 43,0 м (найбільша)
Ширина: 5,84 м по міделю, 12,45 м (з гребними колесами)
Осадка: 1,1 м (максимальна)
Двигуни: Компаундна парова машина, 125 к.с.
Швидкість: 15 км/год.
Автономність: 12 тонн вугілля
Екіпаж: 55 осіб
Озброєння: 1 носова 75-мм гармата, 2х7,62-мм кулемети «Максим», 1х7,62-мм переносний кулемет ДП-27
Бронювання: 6 мм[1]

«Технік» — радянський річковий сторожовий корабель, облаштований на початку Німецько-радянської війни з мобілізованого парового колісного буксира.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Паровий колісний буксир побудовано у 1931 році на заводі «Ленінська кузня» у Києві (за іншими даними — рік будівництва 1912 на заводі Кондзерського, м. Київ)[1].

З початком війни «Технік» мобілізовано 23 червня 1941 року за передвоєнним планом та після 6 липня повністю переоблаштовано у військовий корабель на заводі ім. І. В. Сталіна у Києві. За тодішньою класифікацією кораблі, що мали артилерію калібру 76 мм або менше були у класі «сторожовий корабель». «Технік» отримав лише одну гармату головного калібру і таким чином став одним з найслабкіших сторожовиків флотилії. Його командиром став молодший лейтенант запасу Ослянський Є. Б. (за іншими даними — лейтенант запасу Гордієнко М. М., див. також історію сторожового корабля «Паризька комуна»)[1].

11 липня «Технік» (у військових документах дається також і номерна назва «СК-4») включено до складу Прип'ятського загону річкових кораблів Пінської військової флотилії (ПВФ). Напротязі всього липня та серпня місяця корабель вів бої на річці Прип'ять, поступово відходячи до її гирла разом з сухопутними військами Червоної армії. 28 серпня «Техніка» залучено до Березинського загону річкових кораблів та надано завдання не допустити форсування Дніпра супротивником на ділянці Домантове[2] — Теремці[1].

На той момент ворог вже захопив плацдарми на лівому березі Дніпра дещо південніше, поблизу села Окунінове[3], а також північніше у районі міста Гомель[4].

Тому «Технік» разом з іншими кораблями Прип'ятського та Березинського загонів річкових кораблів у ніч на 31 серпня брав участь у так званому другому окуніновському прориві до Києва, де розташовувався штаб ПВФ. Але біля села Домантове[2], ще на підході до ворожого плацдарму, сторожовик потрапив під сильний артилерійський обстріл з правого берега. На кораблі почалася пожежа, і він невдовзі затонув[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» - Львов: Лига-Пресс, 2009 - 384 с. - ISBN: 978-966-397-118-2
  2. а б Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на правому березі Дніпра 10 км вище дельти р. Тетерів)
  3. Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти річки Тетерів
  4. А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны» — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1

Література

[ред. | ред. код]
  • В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
  • Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
  • Спичаков В. А. Сторожевые корабли Пинской военной флотилии (рус.) // Арсенал-коллекция: журнал. — 2014. — Т. 19, № 01. — С. 56—64. — ISSN 1728-9203