Титр антитіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Титр антитіл (англ. antibody titer) — найбільше розведення антисироватки, що призведе до виявлення преципітації або аглютинації за взаємодії з антигенами.[1]

Титр антитіл характеризує зв'язувальну здатність антитіл, що залежить від їх концентрації та афінності. Абсолютне значення титру також залежить від методу й умов проведення експерименту (температури, часу, pH тощо) і від початкової концентрації вільного антигену.[2]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Stenesh, J. (1989). Dictionary of biochemistry and molecular biology. J. Wiley and Sons, Inc, New York, USA.
  2. Теория и практика иммуноферментного анализа / А. М. Егоров, А. П. Осипов, Б. Б. Дзантиев, Е. М. Гаврилова — М.: Высш. шк., 1991. — 288 с.