Турма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ту́рма (лат. turma, буквально — «рій», «ескадрон») — військовий підрозділ у Стародавньому Римі та Візантії.

Стародавній Рим

[ред. | ред. код]

Період Республіки

[ред. | ред. код]

У Стародавньому Римі турмою називали кавалерійський загін із 3 декурій під командуванням декуріона. До складу легіона спочатку входило 10 турм (300 вершників). Стародавньому Римі на турми поділявся і стан вершників.

Період Імперії

[ред. | ред. код]

У Римській імперії турмою також звали кавалерійський загін з трьох декурій.

Візантія

[ред. | ред. код]

У Візантії турма — військовий підрозділ фемної армії (зазвичай, третя частина феми, кілька загонів — ванд або фламмул зі своїми штандартом)[1].

На чолі турми стояв турмарх. Він був її командувачем та комендантом тієї частини військово-адміністративного округу, на якій розквартирована його турма. Іноді під цим терміном візантійці мали на увазі військового командувача взагалі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник історичних імен, назв та спеціальних термінів. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 26 лютого 2009.