Тхор Євлампія Яківна
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| Тхор Євлампія Яківна | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народилася |
10 жовтня 1923 Олексіївка, Харківська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Померла |
11 травня 1998 (74 роки) Близнюки, Харківська область, Україна | ||
| Громадянство |
 СРСР Україна | ||
| Національність | українка | ||
| Відома завдяки | педагог, шкільний учитель | ||
| Нагороди |
| ||
Тхор (Лазарева) Євлампія Яківна (нар. 10 жовтня 1923, Олексіївка, Харківська область, Українська РСР, СРСР — 11 травня 1998, Близнюки, Харківська область, Україна) — українська педагогиня, вчителька географії, заслужена вчителька УРСР (1976).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 10 жовтня 1923 року в селі Олексіївка Харківської області, в родині Лазаревих Якова Йосиповича і Олександри Іванівни (дівоче прізвище — Рибалка). Родина належала до категорії особливо бідних, батько Яків Йосипович у 1924 році помер, залишивши дружину удовою з трьома дітьми на руках. Дитинство було важким, мати важко працювала у колгоспі, діти змалечку були змушені вести господарство.
Закінчила 10 класів Олексіївської середньої школи, випустившись у 1940 році, вступила на філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту, та була змушена облишити навчання в Полтаві через новий закон, що зробив освіту у вищих навчальних закладах платною — 300 карбованців на рік. Небагата сільська родина таких грошей не мала, тому молодій студентці довелося перейти на заочну форму навчання і влаштуватися на роботу в Зеленогайський дитячий будинок в селі Високе Харківської області.
Під час Другої світової війни у 1943 році була вивезена на примусові роботи до Німеччини, з жовтня 1944 року до січня 1945 року перебувала в таборі міста Шонланке (нині польське місто Тшчанка). Повернувшись додому в 1945 році, почала вчителювати в школі рідного села Олексіївка.
Закінчила Красноградське педагогічне училище у 1948 році, пізніше — геолого-географічний факультет Харківського державного університету у 1957 році.
Працювала в Олексіївській середній школі викладачкою німецької мови (1945—1947), вчителькою молодших класів (1948—1949), географії (1950—1985) і завучем по навчальній частині (1958—1978).
На уроках впроваджувала міжпредметні зв'язки[1] і інноваційні для того часу методики навчання, удосконалювала навчально-виховний процес, досвід її роботи виствітлювався на обласних і республіканських семінарах та курсах перепідготовки вчителів географії.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Тхор Василь Іванович, депортований до України з Польської Республіки (з села Чорне, де проживало переважно лемківське населення) в рамках акції з масового примусового переселення українців до УРСР (одружені з 1946 року), мали трьох доньок.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Почесне звання «Заслужений вчитель УРСР» (1976);
- Медаль «Ветеран праці» (1982);
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
Маринич, О. М.; Стеценко, Є. І. Географічна енциклопедія України (Ukrainian). Т. 5. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dzjuba, Ivan Mychajlovyč; Nacionalʹna akademija nauk Ukraïny, ред. (2001). Encyklopedija sučasnoï Ukraïny. Kyïv: Instytut Encyklopedyčnych Doslidženʹ NAN Ukraïny. ISBN 978-966-02-2074-4.