Тікагрелор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тікагрелор
Систематизована назва за IUPAC
(1S,2S,3R,5S)-3-[7-[(1R,2S)-2-(3,4-Difluorophenyl)cyclopropylamino]-5-(propylthio)- 3H-[1,2,3]triazolo[4,5-d]pyrimidin-3-yl]-5-(2-hydroxyethoxy)cyclopentane-1,2-diol
Класифікація
ATC-код B01AC24
PubChem 9871419
CAS 274693-27-5
DrugBank DB08816
Торгівельне
найменування
Брилінта
Способи введення Перорально
Хімічна структура
Формула C23H28F2N6O4S 
Мол. маса 522,567 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 36%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 7 год. (тікагрелор), 8,5 год. (активний метаболіт)
Екскреція фекалії (57,8%), Нирки (26,5%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата БРИЛІНТА,
«АстраЗенека АБ», Швеція
UA/12164/01/01
20.04.2012-20/04/2017

Тікагрелор[1] (лат. Ticagrelor, англ. Ticagrelor) — синтетичний препарат, який є похідним нуклеозидних аналогів[2] (класу циклопентилтріазолопіримідинів[1][3]). Належить до групи антиагрегантів, є селективним і зворотно зв'язувальним антагоністом P2Y12-рецепторів АДФ, здатний запобігати АДФ-опосередкованій активації та агрегації тромбоцитів.[1] Тікагрелор застосовується виключно перорально.[1][3] Тікагрелор синтезований у лабораторії компанії «AstraZeneca», та затверджений до застосування на території ЄС 3 грудня 2010 року[2], і в США 20 липня 2011 року.[4]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Тікагрелор — синтетичний препарат, що є похідним нуклеозидних аналогів та належить до групи антиагрегантів. Механізм дії препарату полягає у блокуванні P2RY12-рецепторів тромбоцитів[5], що призводить до інгібування дії на них АДФ, та знижує зв'язування фібриногену з глікопротеїнами ІІв/ІІІа, наслідком чого є гальмування І та ІІ фази агрегації тромбоцитів.[1][3] На відміну від препаратів групи тієнопіридинів (клопідогреля, тиклопідину, прасугреля), тікагрелор є метаболічно активним, та не потребує метаболічної активації.[6] Також на відміну від тієнопіридинів, тікагрелор є зворотнім інгібітором Р2Y12-рецепторів.[1][7][8] Завдяки цим властивостям при застосуванні тікагрелору спостерігається швидший початок дії, ніж при застосуванні клопідогрелю, а при відміні препарату спостерігається швидше відновлення функції тромбоцитів.[9] У проведених клінічних дослідженнях тікагрелор має більший антиагрегантний ефект у порівнянні з клопідогрелем, при його тривалому застосуванні спостерігалась менша частота виникнення важких або фатальних серцево-судинних подій[9][10], менша серцево-судинна смертність[11] та меншу ймовірність виникнення важких кровотеч при його застосуванні[6], хоча при застосуванні тікагрелору була більша ймовірність виникнення геморагічного інсульту.[9][10] Тікагрелор має рівнозначну ефективність у порівнянні з прасугрелем, проте також не завжди забезбечує досить швидкого інгібування тромбоцитів, яке переважно виходить на потрібний рівень за 4 години після прийому препарату.[12] Тікагрелор за відсутності протипоказів застосовується переважно у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою[13] як при гострому коронарному синдромі з підйомом чи без підйому сегмента ST, так і після проведення крізьшкірного коронарного втручання або аортокоронарного шунтування.[9][10] У 2019 році виявили стійку антибактерійну властивість препарату до метицилінрезистентного золотистого стафілококу[en].[14]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Тікагрелор швидко та добре всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 36 % у зв'язку із ефектом перешого проходження через печінку[1][3], після прийому біодоступність препарату не змінюється. Біодоступність препарату вища у вихідців з Азії, нижча у осіб негроїдної раси, у європейців біодоступність препарату близька до середньої. Максимальна концентрація тікагрелору в крові досягається протягом 1,5 години. Препарат майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Згідно досліджень на тваринах, препарат може проникати через плацентарний бар'єр та виділятися з грудним молоком. Метаболізується препарат у печінці з утворенням активного метаболіту. Виводиться препарат із організму переважно з калом і жовчю (57,8 %), решта препарату виводиться нирками (26,5 %). Середня тривалість переоду напіввиведення тікагрелору становить 7 годин, а його активного метаболіту 8,5 годин. Збільшення часу напіввиведення препарату спостерігається при печінковійта нирковій недостатності.[1][3]

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Тікагрелор застосовується переважно у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою призначається для запобігання або зменшення ризику тромбозу коронарних судин у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарду як без підйому сегмента ST, так із з підйомом сегмента ST), та хврорим, яким були проведені крізьшкірне коронарне втручання або аортокоронарне шунтування.[1][3]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні тікагрелору найчастішим побічним ефектом є задишка, яка, за даними клінічних спостережень, зафіксована приблизно у 14 % випадків застосування препарату.[15][1] Іншими частими побічними ефектами препарату є різні види кровотеч, які за даними спостережень, зафіксовані у 12 % випадків застосування препарату.[15] Іншими побічними ефектами, які зафіксовані при застосуванні препарату, є нудота, блювання, біль у животі, діарея або запор, головний біль, головокружіння, свербіж шкіри, підвищення рівня сечової кислоти або креатиніну в плазмі крові.[1][3]

Протипокази

[ред. | ред. код]

Тікагрелор протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при гострих кровотечах, важкій та помірній печінковій недостатності, при наявності в анамнезі внутрішньочерепної кровотечі, при вагітності та годуванні грудьми, при застосуванні сумісно з інгібіторами CYP 3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, нефазодон[en], ритонавір, атазанавір). Препарат протипоказаний до застосування у дітей.[1][3]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Тікагрелор випускається у вигляді таблеток по 0,06 та 0,09 г.[15][1]

Синоніми

[ред. | ред. код]

Бренди: Brilinta, Brilique, Ticagrelor, M-ticagrelor

Дженерики: Apo-ticagrelor, Na, Teva-ticagrelor, Taro-ticagrelor

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п ТІКАГРЕЛОР* (TICAGRELOR*)
  2. а б (англ.)Assessment Report for Brilique (PDF). European Medicines Agency. Січень 2011. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2018. Процитовано 11 вересня 2016.
  3. а б в г д е ж и (рос.)http://www.vidal.ru/drugs/molecule/2240
  4. (англ.)FDA approves blood-thinning drug Brilinta to treat acute coronary syndromes. FDA. 20 липня 2011.
  5. Jacobson, Kenneth A.; Boeynaems, Jean-Marie (Липень 2010). P2Y nucleotide receptors: promise of therapeutic applications. Drug Discovery Today. 15 (13-14): 570—578. doi:10.1016/j.drudis.2010.05.011. (англ.)
  6. а б Тикагрелор клинически более эффективен, чем клопидогрел и не повышает риск кровотечений при лечении пациентов с острым коронарным синдромом. [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Двойная антитромбоцитарная терапия: когда и как назначать, прерывать и возобновлять (рос.)
  8. АНТИТРОМБОЦИТАРНАЯ ТЕРАПИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ 2011 (рос.)
  9. а б в г (рос.)Тікагрелор при остром коронарном синдроме: новые возможности повышения эффективности и безопасности лечения
  10. а б в (рос.)Современная антиагрегантная терапия: место тикагрелора в клинических рекомендациях
  11. Cannon CP, Harrington RA, James S, Ardissino D, Becker RC, Emanuelsson H, Husted S, Katus H, Keltai M, Khurmi NS, Kontny F, Lewis BS, Steg PG, Storey RF, Wojdyla D, Wallentin L (Січень 2010). Comparison of ticagrelor with clopidogrel in patients with a planned invasive strategy for acute coronary syndromes (PLATO): a randomised double-blind study. Lancet. 375 (9711): 283—93. doi:10.1016/S0140-6736(09)62191-7. PMID 20079528. (англ.)
  12. Прасугрель эффективен не меньше чем тикагрелор, но оба препарата достигают малого ингибирования тромбоцитов через два часа после приема (рос.)
  13. Haberfeld, H, ред. (2010). Austria-Codex (German) (вид. 2010/2011). Vienna: Österreichischer Apothekerverlag.
  14. Козловська, Анастасія (23 травня 2019). Тікагрелор: сучасний антиагрегант чи новітній антибіотик?. «Український медичний часопис». Процитовано 24 жовтня 2022.
  15. а б в Brilinta: Highlights of prescribing information [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]