Узбекистон (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 41°18′41″ пн. ш. 69°15′12″ сх. д. / 41.31139° пн. ш. 69.25333° сх. д. / 41.31139; 69.25333

Узбекистон
Загальні дані
Тип Односклепінна мілкого закладення
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102 м
Дата відкриття 8 грудня 1984
Архітектор(и) А. Табібов
Інженер(и)-конструктор(и) О. Зокіров
Пересадка на А: 51, 103, 141
Виходи до вулиці Афросіаб, Олмазор, пр-т Іслама Каримова
Час відкриття 5:00[1]
Час закриття 0:00[1]
Мапа
Узбекистонська лінія
Беруні
Тінчлік
Чорсу
Гафур Гулом
Алішер Навої
Узбекистон
Космонавтлар
ССГ до Мінг-Уріка
Ойбек
Тошкент +зал
Машинасозлар
Дустлік
ССГ до Дустліка-2
ТЧ-2 «Салтівське»

«Узбекистон» (узб. O’zbekiston — «Узбекистан») — станція Узбекистонської лінії Ташкентського метрополітену. Розташована між станціями «Алішер Навої» і «Космонавтлар».

Історія

[ред. | ред. код]

Відкрита 8 грудня 1984 у складі дільниці «Алішер Навої» — «Тошкент» (перша черга будівництва лінії).

Конструкція

[ред. | ред. код]

Односклепінна станція мілкого закладення з однією прямою острівною платформою, має два підземних вестибюлі.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Станція не має колійного розвитку.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

На станції розташовані світильники, які виготовлені зі скла і металу у формі розкритої коробочки бавовни. На стінах в емальованій кераміці зображена течія води, а стеля прикрашена різьбленням по ганчу. При оздоблені застосовані мармур, граніт, кераміка, ганч, метал, скло тощо.

Пересадки

[ред. | ред. код]
  • Автобуси: 51, 103, 141

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]