Українські Далекосхідні Окружні Ради
Українські Далекосхідні Окружні Ради — територіальні органи національного самоврядування українського населення на Зеленому Клині в 1917—1922 роках.
Українські Далекосхідні Окружні Ради об’єднували й координували діяльність українських організацій на території певних округ — повітів або областей, а також вели реєстрацію українського населення.
Історія[ред. | ред. код]
В липні 1917 року у Харбінi була заснована Маньчжурська Українська Окружна Рада, що стала першою створеною Окружною Радою на Зеленому Клині. У серпні 1917 починається робота з організації подібного органу у Владивостоці. Вже у квітні 1918 року Третій Український Далекосхідний з’їзд ухвалив створення Українських Окружних Селянсько-робітничих Рад на всьому Зеленому Клині.
Українські Далекосхідні Окружні Ради ради проіснували до 1922 року, коли були розпущені після окупації Зеленого Клину радянською владою.
Структура[ред. | ред. код]
Всього було створено 10 Українських Окружних Рад[1]:
- Благовіщенська Українська Окружна Рада, з центром у Благовіщенську.
- Свободненська Українська Окружна Рада, з центром у Свободному.
- Владивостоцька Українська Окружна Рада, з центром у Владивостоці.
- Микольськ-Уссурійська Українська Окружна Рада, з центром у Микольсько-Уссурійську.
- Іманська Українська Окружна Рада, з центром у Імані.
- Хабаровська Українська Окружна Рада, з центром у Хабаровську.
- Забайкальська Українська Окружна Рада, з центром у Читі.
- Сахалінська Українська Окружна Рада, з центром у Миколаївську-на-Амурі.
- Камчатська Українська Окружна Рада, з центром у Петропавловську-Камчатському.
- Маньчжурська Українська Окружна Рада, з центром у Харбіні.
В 1917—1918 роках існувала Амурська Українська Обласна Рада, з центром у Благовіщенську. В 1918 році обласна рада була реформована на дві окружні ради — Благовіщенську та Свободненську.
1921 року Хабаровська Українська Окружна Рада набула статусу Приамурської Української Обласної Ради, діяльність якої охоплювала і частину Іманського повіту, яка фактично знаходилася у складі ДСР.
Крім Окружних рад на території Зеленого Клину, одна була за її межами, на території Китаю — Маньчжурська Українська Окружна Рада з центром у місті Харбін.
Одним із важливих напрямків діяльності Окружних Рад була реєстрація українського населення та видача відповідних посвідчень, що провадилося згідно з ухвалами ІІІ Українського Далекосхідного з'їзду. Це право було підтверджено мирним договором між УНР і РРФСР (1918 р.), згідно з яким Українські Окружні Ради на терені Росії отримали право виконувати функції консульських установ Української Держави.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ У 1917-1922 рр. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 15 червня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ РУХ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ РОСІЇ (1917—1922) [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- ДЕРЖАВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ В 1917—1920 рр. [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНІСТІВ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ АНАТОЛІЯ КРИЛЯ «ГОРЛИЦЯ» Зелений Клин (Український Далекий Схід). Владивосток. Видавництво Далекосхідного федерального університету 2011 ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ ДОВІДНИК.Уклав В. Чорномаз [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||
