Улангомська культура
| Улангомська культура | |
 Улангомська культура у Вікісховищі |
Улангомська культура (за термінологією А. П. Дерев'янко[ru] чандманська [1] [2]) — археологічна культура V-III ст. до Р. Х. скіфо-сибірського типу на території Північно-Західної Монголії. Культура виділена під час радянсько-монгольської експедиції в 1972—1974 роках. , матеріали яких опубліковані Е. А. Новгородової в 1989 р. залишено населенням європеоїдного вигляду. Разом з тим, Н. М. Мамонова зазначала, що з останків зустрічаються черепи, у яких монголоїдні особливості виражені досить чітко. Порівняльний аналіз чоловічих і жіночих черепів дозволив їй дійти висновку у тому, частка монголоїдності у жіночій групі виражена значно сильніше, ніж у чоловічої. Присутність монголоїдних рис у європеоїдному типі похованих свідчило, на її думку, у тому період відбувалося змішання двох антропологічних типів древнього населення Монголії. Ця інформація має велике значення для вивчення етнічних контактів між населенням культури, що залишила Улангомський могильник, та культури плиткових могил у скіфський час.
Зустрічаються поховання двох типів — у зрубах та у кам'яних ящиках. У похованнях є судини, глиняні та дерев'яні. Інвентар поховань говорить про складання улангомської культури під впливом попередньої карасуцької культури.
- ↑ Новгородова Е. А. Стародавня Монголія (Деякі проблеми хронології та етнокультурної історії) Архівна копія від 24 січня 2022 року на Wayback Machine . М .: ГРВЛ. 1989. 384 с.,
- ↑ Андрєєв А. П. Найдавніші іранські мовні запозичення пратюркської епохи в чуваській мові як історичне джерело // Наум Андрійович Андрєєв – Урхі Наум. До 110-річчя від дня народження Архівна копія від 24 січня 2022 року на Wayback Machine . Збірник статей. Чобоксари: ЧДІГН, 2002. - 88 с. стор. 40.