Упоровський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Упоровський район
рос. Армизонский район
Герб Упоровського району Прапор Упоровського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Тюменська область
Утворений: 1932 року
Населення (2020): 20296 осіб
Площа: 3007,70 км²
Густота населення: 6,75 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Армізонське
Кількість сільських поселень: 14
Кількість сіл та присілків: 50
Кількість селищ: 6
Влада

Упо́ровський район (рос. Упоровский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.

Адміністративний центр — село Упорово.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований на півдні області, межує з Ісетським, Армізонським районами, Заводоуковським міським округом і на півдні має спільні кордони з Мокроусовським, Білозерським та Варгашинським районами Курганської області.

Площа району — 3007,7 км, з них сільгоспугіддя — 171,4 тис. га, ліси — 99,6 тис. га. Найбільшими водоймами є річки Тобол і Емуртла. Безліч дрібних озер мають загальну площу 3,8 тис. га.

Історія

[ред. | ред. код]

Упоровський район утворено 1 січня 1932 року у складі Уральської області з усіх сільрад ліквідованого Суєрського району (Бизовська, Буньковська, Верх-Інгалінська, Інгалінська, Коркинська, Липіхинська, Ликовська, Ніфакінська, Одінська, Петропавловська, Поспіловська, Пушкарьовська, Скородумська, Суєрська, Тюменцевська, Упоровська, Чорнаківська та Шадрінська), частини сільрад ліквідованого Ємуртлинського (Верхньоманайська, Відоновська, Горюновська, Ємуртлинська, Капраліхинська, Кізацька, Кисельовська, Комісаровська, Масальська, Моревська, Нижньоманайська, Пантелеєвська, П'ятковська, Слободчиковська, Старонерпинська), Суєрського та деяких сільрад Ялуторовського (Зирянська та Ніколаєвська).

У 1932-1934 роках ліквідована Кізацька сільрада. 1934 року ліквідована Петропавловська сільрада. 17 січня 1934 року район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області. 25 січня 1935 року Верхньоманайська, Відоновська, Горюновська, Кисельовська, Комісаровська, Масальська, Нижньоманайська, Пантелеєвська, П'ятковська та Слободчиковська сільради передані до складу Новозаїмського району, Верх-Інгалінська сільрада передана до складу Ялуторовського району, Капраліхинська сільрада передана до складу Армізонського району.

6 лютого 1943 року район переданий до складу Курганської області, 14 серпня 1944 року — до складу Тюменської області. 17 червня 1954 року ліквідовані Верхньоманайська, Ликовська, Масальська, Ніфакінська, Одінська, Поспіловська, Старонерпинська та Тюменцевська сільради. 27 вересня 1956 року ліквідована Бизовська сільрада. 14 червня 1957 року ліквідована Зирянська сільрада. 11 грудня 1958 року Шадрінська сільрада перейменована в Старошадрінську. 22 травня 1961 року ліквідовані Кисельовська, Липіхинська, Моревська, Слободчиковська, Старошадринська та Чорнаківська сільради.

1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія відійшла до складу укрупненого Ялуторовського сільського району. 30 грудня 1966 року район відновлений з 13 сільрад, які входили до його ліквідації. 7 травня 1968 року утворена Липіхинська сільрада. 29 жовтня 1971 року Ніколаєвська сільрада перейменована в Чорнаківську.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 20296 осіб (2020[1]; 20824 у 2018[2]; 20662 у 2010[3], 20865 у 2002[4]).

Національний склад: 89,7 % населення — росіяни, 8,2 % — німці, 1,2 % — українці, 0,8 % — татари та представники інших національностей.

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

На території району 14 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Населення,
осіб (2020)
Центр Населені
пункти
Бизовське сільське поселення 251,31 858 889 888 867 Бизово 4
Буньковське сільське поселення 180,70 1266 1240 1230 1190 Буньково 6
Відоновське сільське поселення 283,69 1740 1752 1745 1716 Масалі 5
Ємуртлинське сільське поселення 393,36 2619 2403 2290 2206 Ємуртла 8
Інгалінське сільське поселення 194,46 1019 969 966 900 Інгалінське 3
Коркинське сільське поселення 240,36 1114 1053 980 941 Коркино 6
Крашенинінське сільське поселення 81,55 421 407 369 350 Крашениніно 3
Липіхинське сільське поселення 146,38 527 471 414 393 Липіха 1
Нижньоманайське сільське поселення 173,19 857 766 647 611 Нижньоманай 5
П'ятковське сільське поселення 203,31 1649 1545 1474 1443 П'ятково 2
Скородумське сільське поселення 122,17 637 555 617 594 Скородум 3
Суєрське сільське поселення 418,10 1709 1633 1656 1607 Суєрка 4
Упоровське сільське поселення 120,58 5333 5847 6400 6361 Упорово 1
Чорнаківське сільське поселення 198,54 1116 1132 1148 1117 Чорна 5

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]
Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Упорово 5333 5847
2 П'ятково 1368 1293
3 Суєрка 1051 1053

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]