Утконосівка
| село Утконосівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Ізмаїльський район
|
| Рада | Саф'янівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51080090190011844 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1752 |
| Колишня назва | Ердек-Бурну (рум. Erdec-Burnu), Іон Георге Дука рум. Ion Gheorghe Duca |
| Населення | 4318 (перепис 2001 року) |
| Площа | 3,64 км² |
| Густота населення | 1185,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68645 |
| Телефонний код | +380 4841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°29′47″ пн. ш. 28°57′15″ сх. д. / 45.49639° пн. ш. 28.95417° сх. д.Координати: 45°29′47″ пн. ш. 28°57′15″ сх. д. / 45.49639° пн. ш. 28.95417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
20 м |
| Водойми | річка Ташбунар, озеро Катлабуг |
| Найближча залізнична станція | Ташбунар |
| Відстань до залізничної станції |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф'яни, вул. Михайла Грушевського, 85 |
| Карта | |
  Утконосівка | |
 Утконосівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Утконо́сівка (до 1947 року – Ердек-Бурну, тур. Ördek Burnu, рум. Erdec-Burnu) — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 4316 осіб. Утконосівка розташована на березі придунайського озера Катлабуг.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села були знайдені залишки поселень мідної доби (гумельницької культури, IV тисячоліття до н. е.), пізньої бронзової доби (II тисячоліття до н. е.), перших століть н. е., салтівської культури (VIII—X століть) і періоду Київської Русі (IX—X століть).
До середини 18 століття, коли тут було засноване перше поселення, ці землі населяли переважно ногайці.[1]
Село на берегах великого озера Катлабух, заснували у 1752 році молдавські (румунські) поселенці. Село розташували на мисі, який обрисами нагадував дзьоб качки, от село і отримало турецьку назву Ердек Бурну – Качиний Дзьоб.[2]
У 1830 тут оселилися болгарські колоністи.
У 1918–1940 роках входило до складу Румунського королівства.
У 30-х роках минулого століття село перейменували у Георге Дука на честь румунського державного діяча.
За 2 км від села у 1941 році прокладена залізнична лінія Арциз — Ізмаїл, на якій відкрита станція Ташбунар.
До 1947 року село мало назву Ердек-Бурну (тур. ördek burnu, дослівно — «ніс качки»[3], за змістом — «дзьоб качки»[4][5]).
З 24 серпня 1991 року у складі Незалежної України.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4254 особи, з яких 2032 чоловіки та 2222 жінки.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4300 осіб.[7]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| румунська | 90,85 % |
| російська | 3,29 % |
| українська | 3,04 % |
| болгарська | 2,02 % |
| гагаузька | 0,25 % |
| циганська | 0,16 % |
| білоруська | 0,02 % |
Господарство[ред. | ред. код]
Село Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області вважається томатною столицею краю. Прісна вода, а також клімат зі спекотним літом і м'якою зимою сприяли розвитку овочівництва. Із середини 1980-х років тут почали з'являтися перші плівкові теплиці на дерев'яних каркасах. Активно вирощуються томати, перці, ранню капусту, виноград. Щорічно Утконосівка вирощує близько 10 тисяч тон овочів[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд до села Утконосівка -
Знак Дуги Струве біля села -
Портал православної церкви Святого Михаїла -
Будівля Протестантської церкви
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ukrainer.net (10 листопада 2017). Утконосівка: помідорова долина • Ukraїner. Ukraїner. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ ➤ Утконосівка. Ердек Бурну Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Утконосівка. Ердек Бурну?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 5 листопада 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ https://ukrainaincognita.com/mista/utkonosivka-erdek-burnu
- ↑ https://ukrainer.net/utkonosivka/
- ↑ https://ogorodniki.news/p/sinor-pomidor-utkonosovka----samyi-krupnyi-proizvoditel-tomatov-v-ukraine-7308
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ agrotimes.net «Томати з Утконосівки», Геннадій Гнип [Архівовано 2017-09-08 у Wayback Machine.] // Журнал «Плантатор», липень 2017 року
Джерела[ред. | ред. код]
- Утконосівка на «Історія міст і сел»
- Lucian Predescu — Enciclopedia României (Ed. Cugetarea — Georgescu Delafras, București, 1940), p. 563
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||