Фахроніса Зейд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фахроніса Зейд
араб. penedesemen‎

Народження 7 січня 1901(1901-01-07)[1][2][…]
Бююкада, Стамбул, Османська імперія або Туреччина[4]
Смерть 5 вересня 1991(1991-09-05)[5][6][7] (90 років)
  Амман, Йорданія[8]
Національність турки[4]
Країна  Туреччина
 Йорданія[9]
Релігія іслам
Жанр портрет[10], абстракціонізм[10] і фігуративізм[10]
Навчання Mimar Sinan Fine Arts Universityd і Lycée Notre Dame de Sion Istanbuld
Діяльність художниця, вітражист, mosaicist, літографка, художниця-граверка, колажистка
Напрямок експресіонізм[11] і модерне мистецтво[11]
Батько Mehmet Şakir Paşad
У шлюбі з Prince Zeid bin Husseind і İzzet Melih Devrimd
Діти (4) Ra'ad bin Zeidd і Ширін Деврімd
Брати, сестри Cevat Şakir Kabaağaçlıd і Aliye Bergerd
Родичі Ahmed Cevad Pashad і Füreya Korald
Роботи в колекції Тейт і Паризький міський музей сучасного мистецтва
CMNS: Фахроніса Зейд у Вікісховищі

Фахроніса Зейд (араб. الأميرة فخر النساء زيد‎) або Фахр ель-Нісса (1901, Стамбул — 5 вересня 1991, Амман) — турецька художниця у роботах якої абстракціонізм та інші західні впливи поєднувалися з елементами ісламського і візантійського мистецтва. Вона використовувала такі різні техніки, як олійний живопис, акварель і гуаш, виготовляла літографії, гравюри, колажі і вітражі.

Вона вийшла заміж за представника хашимітської королівської династії Іраку і стала матір'ю принца Раад, поточного претендента на іракський престол.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Фахроніса народилася на острові Бююкада, найбільшому з Принцевих островів, що входять до складу Стамбула, в іменитій османській родині. Її батько, Мехмет Шакір-паша, був дипломатом, бригадиром, фотографом і істориком, і доводився братом видатного воєначальника Джеваду-паші. Її мати, Сарі Ісмет-ханим, була уродженкою Криту, і в її родині було багато видатних каліграфів[12]. Брат Фахроніси, Джеват Шакір Кабаагачли, став відомим у Туреччині письменником під псевдонімом «Рибак із Галікарнасу», а сестра, Аліє Бергер — художницею і гравером. Фахроніса доводилася тіткою художниці-керамістці Фюрейе Кораля і художнику Джему Кабаачу.

Мати Фахроніси надавала великого значення освіті дітей. Вони вивчали англійську, французьку, арабську і перську мови, брали уроки малювання та гри на фортепіано, а також читали Коран[12]. Фахроніса вперше почала малювати у чотирирічному віці, а вже в 12 років малювала портрети матері та інших членів сім'ї маслом на шовкових тканинах[12].

Фахроніса Зейд була однією з перших жінок, які закінчили стамбульську Академію витончених мистецтв[13], де вона навчалася у відомого турецького художника Намика Ісмаїла. В середині 1920-х років Фахроніса відвідала Італію, Іспанію та Францію, де навчалася в Академії Рансона в класі Роже Бисьєра. У 1930-х роках вона багато подорожувала по Європі, довго проживаючи у великих європейських столицях — Берліні, Лондоні, Парижі.

У 1920 році Фахроніса вийшла заміж за письменника Іззета Меліх Деврима, відомого співпрацею з авангардним літературним журналом «Скарб знання» (тур. Servet-i Fünun). У цьому шлюбі у неї з'явилося дві дитини — Тішать Деврим, став художником, і Ширін Деврим, стала театральною актрисою. 1934 року Фахроніса вийшла заміж за принца Зейда бін Хуссейна, іракського посла в Анкарі і брата короля Фейсала I. 1936 року у них народився син, принц Раад.

У 1942 році Фахроніса Зейд приєдналася до «Групи Д» — об'єднання митців, які прагнули поєднувати елементи національного турецького мистецтва з сучасними західними впливами, і стала брати участь у їхніх виставках. Перша персональна виставка Фахроніси відбулася в 1944 році в стамбульському районі Мачка (зараз входить до складу району Бешикташ)[12], за нею відбулися виставки в Лондоні і Парижі. Творчість Фахроніси Зейд здобула широку міжнародну популярність після виставки, що пройшла в 1950 році в нью-йоркській галереї «Х'юго». Все відбулося майже 50 виставок Зейд в США, Європі і на Близькому Сході[14].

У 1970 році помер чоловік Фахроніси, а в 1975 році вона переїхала до Амману, де жив її син Раад. Там вона викладала в Королівському художньому інституті і заснувала Академію образотворчих мистецтв імені Фахроніси Зейд[15].

Художниця померла 5 вересня 1991 року і була похована в Королівському мавзолеї, що знаходиться у палаці Рагдан в Аммані.

Творчість

[ред. | ред. код]

У ранній творчості Зейд, особливо в портретах і сценах інтер'єру, помітно вплив французького мистецтва. Під час навчання у Франції художниця вивчала і пробувала імпресіоністські техніки. З 1940-х років її роботи стають все абстрактнішими, в них з'являється вплив фовізму, експресіонізму та Паризької школи. У 1970-х роках, після смерті чоловіка, Фахроніса відходить від абстракціонізму, вперше з дитинства роблячи серію портретів членів сім'ї та близьких друзів. На питання про причини повернення до портретного живопису Зейд відповідала:

«На мій погляд, вона також є абстрактною. Між ними немає різниці. Я не малюю обличчя людини, я намагаюся відобразити її внутрішній світ, а внутрішній світ абстрактний».
Оригінальний текст (англ.)
In my opinion, this also is abstract There is no difference. I am not taking picture of a face; I am trying to reflect its inner world. And a person's inner world is abstract[12].

Портрети цього періоду, на думку критиків, не мають ніякої основи в рамках західного мистецтва, а успадковують швидше традиції візантійських ікон і фаюмських портретів[12]. У середині 1980-х років, незадовго до смерті, Зейд захопилася виготовленням вітражів.

Критики відзначали пишність і блиск її картин, багатство та розкіш кольорів, особливо проявилися в мозаїках 1950-х років. Турецький арт-критик Зейнеп Яса Яман виділяє серед тематичних компонентів творчості Зейд такі, як природа, географія, історія, ностальгія та ідентичність, а серед стилістичних елементів звертає увагу на її пристрасть до кольору, любов до деталей, увага до поверхонь, текстур і розміщення об'єктів на площині[12].

Зовнішні зображення
Фахроніса Зейд «Розпад атома і рослинне життя» ( «Break of the Atom and Vegetal Life» ) (1962) Картина, яка встановила в жовтні 2013 року рекорд ціни на твір близькосхідного художника.

Більшість критиків пов'язує творчість Зейд з ісламською культурою. Так, Андре Моруа вважав, що її мистецтво походить з ісламської естетики та османської культури. З іншого боку, такі критики як Бюлент Еджевіт і Джеміль Ерен стверджують, що її картини несуть відбиток римської, візантійської і християнської культури. У свою чергу, Шарль Етьєн, Дені Шевальє, Кіт Саттон[en] и Талат Саїт Халман[en], вважають, що, оскільки в творчості Зейд поєднувалися елементи ісламської і європейської культури, її мистецтво неможливо однозначно класифікувати. Сама Зейд неодноразово відзначала в інтерв'ю, що ніколи не вважала свою творчість продуктом суто турецької традиції. На думку Зейнепа Яси Ямана, ці слова Фахроніси виражають її бажання бути вільною від кордонів «національного мистецтва» і відкритою для всіх впливів[12].

Існують і негативні відгуки про творчість Зейд. Так, журналіст і мистецтвознавець Нік Форрест заявляв, що її значення і вплив сильно перебільшені, а роботи користуються популярністю суто через королівський статус їх авторки[16].

Положення на арт-ринку

[ред. | ред. код]

В жовтні 2013 року картина Зейд «Розпад атома і рослинне життя» була продана на аукціоні christie's у Дубаї за 2,741 мільйона доларів США, що встановило рекорд ціни на твір близькосхідного художника. Таким чином, Фахроніса стала найвисокооплачуванішою художницею Близького Сходу[17]. Цікаво, що попередній рекорд також належав Зейд: у 2010 році картина була продана за 1 мільйон доларів США[18].

Середня вартість картини Зейд оцінюється в 100-500 тисяч доларів США[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119383349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Fahrelnissa Zeid — 2008.
  3. ↑ Fahrelnissa Zeid
  4. ↑ а б https://www.google.com/doodles/fahrelnissa-zeids-118th-birthday
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Vernoit S. J. Zeid, Fahrelnissa // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T093324
  7. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  8. ↑ https://doi.org/10.1093/gao/9781884446054.article.T093324
  9. ↑ https://www.centrepompidou.fr/fr/ressources/personne/cgj67bM
  10. ↑ а б в https://www.tate.org.uk/whats-on/tate-modern/exhibition/fahrelnissa-zeid
  11. ↑ а б https://awarewomenartists.com/en/artiste/fahrelnissa-zeid/
  12. ↑ а б в г д е ж и Zeynep Yasa Yaman. An Artist and an Explorer Beyond Ideologies in a Globalized World. The Centenary of Fahrelnissa Zeid (англ.). Darat al Funun. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 4 лютого 2014.
  13. ↑ Fahrelnissa Zeid Dies; Abstract Painter, 89 (англ.). The New York Times. 11 вересня 1991. Процитовано 4 лютого 2014.
  14. ↑ а б Fahr-el-Nissa Zeid (англ.). Art Tactic. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
  15. ↑ Jonathan M. Bloom, Sheila S. Blair. Zeid, Fahrelnissa // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. — Oxford University Press, 2009. — Vol. 3. — P. 451. — ISBN 019530991X, 9780195309911.
  16. ↑ Ник Форрест (5 грудня 2013). Аристократия и знаменитости поднимают цены на предметы искусства (рос.). Finam.info. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
  17. ↑ Elisabeta Tudor (31 жовтня 2013). Christie's Dubai Scores High (англ.). Arabia.style.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
  18. ↑ 15th Dubai Sale Season Totals 12 Million (PDF) (англ.). Christie's. 30 жовтня 2013. Процитовано 4 лютого 2014.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фахроніса_Зейд&oldid=40993419