Фокін Віталій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фокін Віталій Олексійович
рос. Виталий Алексеевич Фо́кин
Народився 17 березня 1906(1906-03-17)
Костромська губернія, Російська імперія
Помер 23 січня 1964(1964-01-23)[1] (57 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність військовослужбовець, політик
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання адмірал
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Ушакова орден Нахімова орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» орден Святого Олафа орден Відродження Польщі медаль «Китайсько-радянська дружба»

Віталій Олексійович Фокін (рос. Виталий Алексеевич Фокин; 17 березня 1906 — 23 січня 1964) — радянський воєначальник, адмірал, командувач Тихоокеанським флотом, перший заступник Головнокомандувача ВМФ СРСР. Член ЦК КПРС у 1961—1964 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 (17 березня) 1906 року в селі Висока (нині Пищугський район, Костромська область) в сім'ї робітника.

З 1922 року служив на флоті. Закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе в 1927 році. У тому ж році вступив у ВКП (б).

Могила адмірала В. А. Фокіна на Новодівичому кладовищі.

Служив командиром взводу 2-го флотського екіпажу, а потім штурманом на крейсері «Аврора».

У 1930 році закінчив штурманський клас командного складу ВМФ РСЧА, служив помічником командира і командиром сторожового корабля, есмінця «Урицький».

З серпня 1937 року — командир окремого дивізіону ескадрених міноносців на Північному флоті. У 1938 році репресований, в квітні 1940 року відновлений в кадрах ВМФ.

Учасник Другої світової війни. Брав участь в проводці арктичних конвоїв, здійснював артилерійську підтримку сухопутним військам і забезпечував висадку десантів. У 1942 році був важко поранений.

З квітня 1942 по березень 1944 року — начальник штабу Каспійської флотилії, забезпечував протиповітряну оборону морських перевезень і прокладку підводного нафтопроводу від Апшеронского півострова до Астрахані.

З жовтня 1944 року — командувач ескадрою на Північному флоті, брав участь в проводці союзних і вітчизняних конвоїв.

З 1945 року — на командних і штабних посадах.

11 травня 1953 — 12 лютого 1958 року — начальник Головного штабу ВМФ — перший заступник Головнокомандувача ВМФ СРСР.

12 лютого 1958 — 30 червня 1962 року — командувач Тихоокеанського флоту.

30 червня 1962 — 23 січня 1964 року — перший заступник Головнокомандувача ВМФ СРСР.

Помер 23 січня 1964 року. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 1).

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Іменем В. А. Фокіна був названий ракетний крейсер «Адмірал Фокін» — закладений 5 жовтня 1960 року, спущений на воду 5 листопада 1961 введений до бойового складу 28 листопада 1964 виключений зі складу ВМФ 30 червня 1993.[3]

У 1964 році, через всього 9 місяців з дня смерті адмірала В. А. Фокіна в Москві, на хвилі політичної кампанії з масового викорінення в Приморському краї топонімів не російського походження Пекінська вулиця — найстаріша вулиця Владивостока, названа в 1867 році на честь укладення Пекінського трактату (договору) графом генерал-ад'ютантом Миколою Павловичем Ігнатьєвим — була перейменована у вулицю Адмірала Фокіна. Ймовірно члени комісії визнали що слово «Пекінська» якимось чином прославляє ідейного і політичного на той момент ворога — маоїстський Китай. Іменем адмірала В. А. Фокіна названо місто в Приморському краї (колишній Шкотово-17, пос. Тихоокеанський) і військово-морська база Тихоокеанського флоту Росії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Фокин Виталий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Fokin, Vitaly Alekseyevich - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 27 вересня 2018.
  3. ↑ Знаменитый крейсер "Адмирал Фокин". Корабельные колокола: +7(473)200-70-26. sea-bells.ru. Процитовано 27 вересня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурье В. М. Адмиралы и генералы Военно-Морского флота СССР в период Великой Отечественной и советско-японской войн (1941—1945). — СПб.: Русско-балтийский информационный центр БЛИЦ, 2001. — С. 228. — 280 с. — 2000 экз. — ISBN 5-86789-102-X.
  • Скрицкий Н. В. Русские адмиралы. — М., 2003;
  • Смирнов‑Владов В. Адмирал Фокин // На страже Заполярья. 23 февраля 2002.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фокін_Віталій_Олексійович&oldid=39249335