Фоєвець Олексій Корнійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фоєвець Олексій Корнійович
Народився 14 жовтня 1901(1901-10-14)
село Готменська Буда, тепер Климовського району Брянської області,Російська Федерація
Помер 14 листопада 1961(1961-11-14) (60 років)
місто Дніпропетровськ, тепер місто Дніпро
Національність росіянин
Військове звання майор
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»Медаль «За відвагу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олексій Корнійович Фоєвець (14 жовтня 1901(19011014), село Готменська Буда, тепер Климовського району Брянської області,Російська Федерація — 14 листопада 1961, місто Дніпропетровськ, тепер місто Дніпро) — український радянський партійний діяч, секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У, відповідальний секретар Дніпропетровського облвиконкому.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у восьмирічному віці, наймитував у заможних селян. Потім працював робітником.

З лютого 1919 по 1924 рік служив у Червоній армії, учасник Громадянської війни в Росії. У 1920 році воював на Польському фронті, був тричі поранений.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1925 році переїхав до міста Кривого Рогу. Працював забійником на шахтах Криворізького басейну.

У 1937—1939 роках — директор Дніпропетровської обласної партійної школи.

У 1939—1941 роках — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У 1941 році — 1-й секретар Васильківського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

З жовтня 1941 до жовтня 1943 року — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в 28-й стрілецькій дивізії 6-ї армії Південного фронту, був інспектором організаційно-інструкторського відділу політичного відділу 56-ї армії Північно-Кавказького фронту.

У 1943—1944 роках — 1-й секретар Солонянського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У лютому 1944 (затв. у серпні 1945) — листопаді 1945 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У листопаді 1945 — вересні 1952 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У із кадрів.

У вересні 1952 — березні 1959 року — відповідальний секретар виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих.

З 1959 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Дніпропетровську.

Помер 14 листопада 1961 року після тривалої і важкої хвороби.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]