Франц фон Хольцендорф
Франц фон Хольцендорф | |
---|---|
нім. Franz von Holtzendorff | |
Народився |
14 жовтня 1829[1][2] Vietmannsdorfd, Темплін, Уккермарк, Бранденбург, Німеччина |
Помер |
4 лютого 1889[1] (59 років) Мюнхен, Німецька імперія[1] |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | викладач університету, правник |
Alma mater |
Боннський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла HU Berlin |
Галузь | юриспруденція |
Заклад |
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана HU Berlin |
Посада | President of the Institut de Droit Internationald[3] і President of the Institut de Droit Internationald |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] і доктор юридичних наук[d] |
Членство |
Грецьке філологічне товариство Константинополяd Національна академія дей-Лінчей Corps Hansea Bonnd Інститут міжнародного права Інститут міжнародного права |
Батько | Franz von Holtzendorffd |
Франц фон Хольцендорф у Вікісховищі |
Йохим Вільгельм Франц Філіп фон Гольцендорф (нім. Franz von Holtzendorff; 14 жовтня 1829 — 4 лютого 1889, Мюнхен) — німецький юрист, криміналіст, і педагог, професор права Берлінського і Мюнхенського університетів.[4] Член Академії деї Лінчеї.
Біографія[ред. | ред. код]
Франц фон Гольцендорф народився 14 жовтня 1829 року в Бранденбурзі. Навчався в Боннському університеті.
Був професором у Берліні та Мюнхені. Вже перші праці Гольцендорфа, «Die Deportationsstrafe im römisch. Alterthum» (Лейпциг, 1859), «Die Deportation als Strafmittel» (Лейпциг, 1859), вказували на особливий інтерес автора до питань відбування покарання, який змусив його здійснити ряд подорожей по всій Європі. Ці ж питання розкрито в його творі про ірландську тюремну систему («Das Irische Gefangnissystem», Лейпциг, 1859), а також у кількох роботах про скорочення терміну тюремного ув'язнення і умовне звільнення («Die Kürzungsfähigkeit der Freiheitsstrafe und die bedingte Entlassung der Gefangenen», Лейпциг, 1861; «Kritische Untersuchungen über die Grundsätze und Ergebnisse des ігіѕсһеп Strafvollzuges», Берлін, 1865)[5].
Але справжню популярність серед колег Гольцендорфу принесла його праця «Das Verbrechen des Mordes und die Todesstrafe» (Берлін, 1875). У цьому творі він доводить можливість і бажаність скасування смертної кари в законодавствах культурних народів. Більш популярний виклад питання («Psychologie des Mordes»), а також пізніші статті про смертну кару (наприклад, в італійській «Rivista penale» 1883 року.[5]
Гольцендорф склав собі ім'я і в галузі державного і міжнародного права. У міжнародному праві його головним чином цікавило питання про видачу злочинців і право притулку. Він був одним із засновників інституту міжнародного права. Він же став головним засновником з'їздів німецьких юристів, брав участь у з'їздах протестантів, виступав поборником розширення прав і поліпшення суспільного становища жінки.
Йохим Вільгельм Франц Філіп фон Гольцендорф помер 4 лютого 1889 року в місті Мюнхені[6].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Die Deportationsstrafe im römisch. Alterthum» (Лейпциг, 1859),
- «Die Deportation als Strafmittel» (Лейпциг, 1859),
- «Das Irische Gefangnissystem», Лейпциг, 1859; русский перевод под редакцией И. Ламанского, СПб., 1864;
- «Das Irische Gefangnissystem», Лейпциг, 1859; русский перевод под редакцией И. Ламанского, СПб., 1864);
- «Die Kürzungsfähigkeit der Freiheitsstrafe und die bedingte Entlassung der Gefangenen», Лейпциг, 1861;
- «Kritische Untersuchungen über die Grundsätze und Ergebnisse des irischen Strafvollzuges», Берлин, 1865);
- «Das Verbrechen des Mordes und die Todesstrafe» (Берлин, 1875);
- «Psychologie des Mordes»
- «Prinzipien der Politik» (Берлин, 1869, 2 изд. 1879; французский перевод 1888);
- «Encyclopädie der Rechtswissenschaft in systematischer und alphabetischer Bearbeitung» (Лпц., 1870—1871; 4 изд. 1882);
- «Handbuch des deutschen Strafrechts in Einzelbeiträgen» (Берлин, 1871-77);
- «Handbuch des deutschen Strafprocessrechts» (Берлин, 1879);
- «Handbuch des Völkerrechts auf Grundlage europäischer Staatspraxis» (Лпц., 1885);
- «Handbuch des Gefängnisswesens» (Лпц., 1887-88);
- «Französische Rechtszustände» (Лпц., 1859; русский перевод А. Языкова, СПб., 1865);
- «Wesen und Werth der öffentlichen Meinung» (Мюнхен, 1879; 2 изд. 1880);
- Роль общественного мнения в государственной жизни. / Перевод П. Ф. Анненского. СПб: Изд-во Ф. Павленкова, 1881.
- Общественное мнение. / Перевод Н.О. Бера. СПб: Изд-во Я. Оровича. 1895.
- «Zeitglossen des gesunden Menschenverstands» (Мюнхен, 1884);
- «Sammlung gemeinverständlicher wissenschaftlicher Vorträge»);
- «Deutsche Zeit- und Streit-Fragen»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116970243 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.idi-iil.org/en/histoire/presidents-precedents/
- ↑ Гольцендорф // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- ↑ а б в Яновский А. Е. Гольцендорф, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Holtzendorff, Joachim Wilhelm Franz Philipp von (англ.)
Література[ред. | ред. код]
|
- Народились 14 жовтня
- Народились 1829
- Уродженці Бранденбургу
- Померли 4 лютого
- Померли 1889
- Померли в Мюнхені
- Випускники Боннського університету
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Берлінського університету
- Науковці Мюнхенського університету
- Науковці Берлінського університету
- Доктори юридичних наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Криміналісти