Фрідріх Кох

Фрідріх Кох
нім. Friedrich Koch
Народився	15 січня 1879(1879-01-15) Odenkirchend, Менхенґладбах, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	3 листопада 1961(1961-11-03) (82 роки) Бонн, ФРН
Поховання	Friedhof Kessenichd
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1897
Військове звання	Группенфюрер СС  генерал від інфантерії до розпорядження
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Орден дому Ліппе Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Бремен) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Цивільний знак СС Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»

Фрідріх «Фріц» Кох (нім. Friedrich "Fritz" Koch; 15 січня 1879, Дюссельдорф — 3 листопада 1961, Бонн) — німецький воєначальник, группенфюрер СС і генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

20 вересня 1897 року вступив в піхоту. 22 березня 1912 року відряджений у Великий Генштаб. Учасник Першої світової війни, офіцер Генштабу. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1924 року — начальник оперативного відділу Військового управління Військового міністерства. З 1 лютого 1927 року — комендант військового полігону «Гаммерштайн». З 1 січня 1930 року — комендант Нойштеттена, з 1 липня 1930 року — фортеці Кенігсберг. 1 листопада 1931 року вийшов у відставку.

З березня 1932 року — національний директор Імперського кураторіуму у справах молоді в Рейнланді і Вестфалії. З 1932 року — член Сталевого шолому. 15 травня 1934 року перейшов у СА. З 16 травня 1934 року — керівник Імперського військового союзу на Рейні, а також групи «Захід». 20 квітня 1937 року вступив в СС (посвідчення №279 971), 1 травня — в НСДАП (квиток №№4 616 213).

26 серпня 1939 року переданий в розпорядження вермахту і призначений командиром 254-ї піхотної дивізії. З 1 травня 1940 року — командир 44-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни. Бився в районі Бродів, Умані, Києва, на Сіверському Донці, Доні і Кавказькому напрямку. 11 листопада 1941 року відправлений в резерв фюрера. 31 травня 1942 року звільнений у відставку.

Звання

• Фенріх (24 травня 1898)
• Лейтенант (27 січня 1899)
• Оберлейтенант (19 серпня 1909)
• Гауптман (1 жовтня 1913)
• Майор (22 березня 1919)
• Оберстлейтенант (15 листопада 1922)
• Оберст (1 травня 1927)
• Генерал-майор (1 лютого 1931)
• Генерал-лейтенант запасу (1 листопада 1931)
• Манн СС (20 квітня 1937)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1937)
• Оберфюрер СС (12 вересня 1937)
• Генерал-лейтенант до розпорядження (1 травня 1940)
• Генерал піхоти до розпорядження (1 грудня 1940)
• Бригадефюрер СС (9 листопада 1942)
• Группенфюрер СС (30 січня 1943)

Нагороди

• Орден дому Ліппе, почесний хрест 4-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург і Бремен)
• Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (18 серпня 1917)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Цивільний знак СС
• Йольський свічник
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (липень 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (13 жовтня 1941)

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945. Friedburg, Allemagne: Podzun-Pallas. (ISBN 3-7909-0284-5).
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Allemagne: Scherzers Miltaer-Verlag. (ISBN 978-3-938845-17-2).

Посилання

• Біографія.