Філатова Олена Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філатова Олена Володимирівна
рос. Елена Владимировна Филатова

Народження 1974[1]
Прип’ять, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність письменниця, фотографка, історикиня, журналістка
Сайт elenafilatova.com

CMNS: Філатова Олена Володимирівна у Вікісховищі

Філатова Олена Володимирівна — українська фотографка, народилася в 1974 році в радянській Україні, використовує інтернет-псевдонім «KiddOfSpeed». Вона зробила собі ім'я завдяки фоторепортажу з одиночної подорожі на мотоциклі по Чорнобильській зоні відчуження. Пізніше з'явилися припущення, що історія, яка супроводжує фотографії, розказана від першої особи, була вигаданою і що фотографії були зроблені під час групової екскурсії[2]. Її веб-сайт набув популярності після того, як його згадали на Slashdot та інших інтернет-джерелах[3].

Фотографії Чорнобилю та подорож на мотоциклі[ред. | ред. код]

На своєму сайті Філатова опублікувала численні фотографії своєї подорожі на мотоциклі в район Чорнобильської АЕС, яку вона здійснила через 18 років після катастрофи, що сталася там. Зокрема, вона відвідала покинуте місто Прип'ять і частину зони відчуження, створеної навколо станції[4].

Олена Філатова зробила велику кількість фотографій покинутих будівель у зоні відчуження. На фотографіях присутні всілякі споруди та об'єкти, типові для радянського села того часу, які можна було б знайти де завгодно, але евакуація різко зупинила час для цих речей і залишила їх такими, якими вони були в 1986 році. Так, серед іншого, наявні маленькі будиночки, маскарадні костюми для прип'ятського карнавалу, занедбані школи, зруйновані автомобілі міліції та пожежної частини і навіть самих мешканців. Фотографії йдуть одна за одною та представлені таким чином, що утворюють історію подорожі мотоцикліста, який подорожує самотужки радіоактивною зоною[2].

Критика та реакція[ред. | ред. код]

Чорнобильський гід Юрій Татарчук звинуватив Філатову в тому, що вона забронювала тур, вдягла шкіряну байкерську куртку і позувала для фотографій"[2].

16 травня 2004 року Філатова розмістила на своєму сайті замітку, в якій заявила, що її «звинувачують у тому, що в цій історії більше поезії, ніж реальності». 24 травня вона видалила цей запис.[5] Вона також розмістила на своїй сторінці діалог з власником сайту, який сказав, що незалежно від того, чи дійсна «поетична ліцензія» чи ні, сайт служить для того, щоб «пам'ятати забутий регіон».

Інші проекти[ред. | ред. код]

Серед останніх проектів 2000-х — фоторепортаж "mur du Serpent" під Києвом, присвячений дослідженню старого муру та новіших укріплень, зведених під час Другої світової війни, а також фоторепортаж із дня Української помаранчевої революції та дослідження колишніх таборів (ГУЛАГів), побудованих за Сталінського періоду.

У квітні 2007 року Філатова додала нові фотографії Чорнобильської зони відчуження, зроблені в березні того ж року.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Tjernobyl. Dagbok från spökstaden, 2006, ISBN 9171260501

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Photographers’ Identities Catalog
  2. а б в Chivers, C.J. (15 червня 2005). Prypiat Journal; New Sight in Chernobyl's Dead Zone: Tourists. The New York Times (англ.).
  3. Mycio, Mary (6 липня 2004). The World; Account of Chernobyl Trip Takes Web Surfers for a Ride. Los Angeles Times (англ.). Процитовано 5 вересня 2008.
  4. Staff (27 серпня 2005). A day in the half-life of Chernobyl. Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 5 вересня 2008.
  5. Wayback archive for http://www.angelfire.com/extreme4/kiddofspeed/ (англ.). Процитовано 5 жовтня 2006.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]