Хандога Тимофій Прокопович
Тимофій Прокопович Хандога | |
---|---|
Народження |
22 червня 1909 Бондарівка |
Смерть |
28 грудня 2004 (95 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Освіта | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Роки служби | 1941—1945 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Тимофій Прокопович Хандога (22 червня 1909, Бондарівка — 28 грудня 2004) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни начальник штабу 269-го окремого саперного батальйону 12-ї армії Південно-Західного фронту, капітан.
Народився 22 червня 1909 року в селі Бондарівці (нині Сосницького району Чернігівської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року. У 1934 році закінчив санітарно-технічний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Працював інженером на верстатобудівному заводі в Києві.
У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив на Південно-Західному фронті армії СССР.
26 вересня 1943 року капітан Т. П. Хандога в районі села Петро-Свистунового південь від Дніпропетровська переправився з батальйоном на поромах через Дніпро і з ходу повів інженерні роти на штурм переднього краю оборони противника. Батальйон захопив і протягом двох діб утримував плацдарм.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму, капітану Хандозі Тимофію Прокоповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1943).
З жовтня 1945 року майор Т. П. Хандога — у відставці. Працював начальником управління в Міністерстві комунального господарства УРСР. Був фахівцем газової промисловості, багато років представляв Україну в ООН у справах газифікації та газопостачання[1]. Жив у Києві.
Помер у 95-річному віці 28 грудня 2004 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.4175278° пн. ш. 30.5008417° сх. д.).
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, медалями.
У Києві на будинку на бульвару Лесі Українки, 14, в якому з 1965 по 2004 рік мешкав Тимофій Хандога, в 2009 році встановлена гранітна меморіальна таблиця[2].
- Хандога Тимофей Прокопьевич // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. В 2 т. — Т. 2: Любов—Ящук // М-во обороны СССР; Ин-т воен. истории, Центр. архив; Редкол.: И. Н. Шкадов (пред.). — М.: Воениздат, 1988. — С. 673. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
|
- Народились 22 червня
- Народились 1909
- Померли 28 грудня
- Померли 2004
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури
- Члени КПРС
- Майори (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Уродженці Сосницького району
- Радянські військовики Другої світової війни
- Учасники битви за Дніпро
- Герої Радянського Союзу — українці