Хейно Мандрі

Хейно Мандрі
Народився	11 вересня 1922(1922-09-11) Кохтла-Ярве, Кохтла-Ярве, Естонія
Помер	3 грудня 1990(1990-12-03) (68 років) Таллінн, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Громадянство	СРСР  Естонія
Діяльність	актор, кіноактор, телеактор
Alma mater	Естонська академія музики й театру і Jakob Westholm Gymnasiumd
Роки діяльності	з 1941
IMDb	nm0541877
Нагороди та премії
Народний артист Естонської РСРd (1986) заслужений артист Естонської РСРd (1982)

Хейно Мандрі  (Хейно Аугустович Мандрі; ест. Heino Mandri) — естонський радянський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії Естонської РСР (1982). Народний артист Естонської РСР (1986).

Життєпис

Народився 11 вересня 1922 р. Закінчив студію при Талліннському театрі (1946).

Боровся проти радянської окупації у складі «Ліги збройного опору». У 1948—1954 рр. провів у в'язничному таборі Вятлаг, засуджений за антирадянську промову.

Працював у театрі «Естонія».

Знявся в українських фільмах: «Повість про чекіста» (1969, Юндт), «Відповідна міра» (1975, Бальзен), «„Мерседес“ втікає від погоні» (1980, Абт).

Помер 3 грудня 1990 року.

Фільмографія

• «Жайворонок» (1964, начальник таємної поліції (служби безпеки), штандартенфюрер)
• «Новий нечистий з пекла» (1964, священник)
• «Супернова» (1965, Пальман)
• «Їм було вісімнадцять» (1965, Троссі (озвучив Аркадій Толбузін)
• «Що трапилося з Андресом Лапетеусом?» (1966, Підрус (дублював Адольф Шестаков)
• «Підірване пекло» (1967, Емар)
• «Мертвий сезон» (1968, портьє)
• «Повість про чекіста» (1969, Юндт)
• «Вогонь в ночі» (1973, епізод (дублював Володимир Балашов)
• «Відповідна міра» (1975, Бальзен)
• «Школа пана Мауруса» («Indrek») (1975, Тімуск (дублював Костянтин Карельських)
• «Час жити, час кохати» (1976, професор Тальвік)
• «Скорпіон» (1977, суддя)
• «„Мерседес“ втікає від погоні» (1980, Абт)
• «Загибель 31 відділу» (1980, перший директор концерну (роль озвучив Ігор Ефімов)
• «Два дні з життя Віктора Кінгісеппа» (1980, Яан Поска)
• «Горобинові ворота» (1981, Лембіт )
• «Росія молода» (1981—1982, граф Піпер (5-та серія)
• «Арабелла — дочка пірата» (1983, капітан військового судна)
• «Європейська історія» (1984, Адольф Шульман)
• «ТАРС уповноважений заявити...» (1984, Лоренс, співробітник ЦРУ)
• «За часів вовчих законів» (1984, Манфред Пезентак)
• «Дві пари і самотність» (1984, Босс)
• «Документ „Р“» (1985)
• «Кінець операції „Резидент“» (1986, Кінг, співробітник ЦРУ)
• «Затока щастя» (1987, Нессельроде)
• «Відступник» (1987)
• «Танці навколо парового котла» (1987)
• «Наприкінці ночі» (1987, Віллі Кнопф)
• «Я не приїжджий, я тут живу» (1988, батько Мірти)
• «Ворог респектабельного товариства» (1988, Аслаксен, господар друкарні)
• «Русалочі мілини» (1988, писар Магнуссон)
• «Вхід до лабіринту» (1989, Барон Хюттер (озвучив Рогволд Суховерко) та ін.

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.252.