Хронічна серцева недостатність
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. |
| Хронічна серцева недостатність | |
|---|---|
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | I50.0 |
| МКХ-9 | 428.0 |
| DiseasesDB | 16209 |
| MedlinePlus | 000158 |
| eMedicine | med/3552 |
| MeSH | D006333 |
Хронічна серцева недостатність — це клінічний синдром з прогресуючим характером, типовими рисами якого є зниження толерантності до фізичних навантажень, затримка в організмі рідини і обмеження тривалості життя.
Епідеміологія[ред. | ред. код]
Поширеності ХСН у популяції коливається від 1 до 5 %. Захворюваність — кількість випадків вперше діагностованої СН протягом року в популяції — згідно з різними даними становить від 150 до 500 випадків на 100 тис. населення (0,15–0,5 %), причому серед осіб у віці понад 45 років цей показник кожні 10 років подвоюється.
Етіологія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Найчастішою етіологічною причиною ХСН на сьогодні вважають[хто?] ішемічну хворобу серця, яку, за даними епідеміологічних і багатоцентрових клінічних досліджень, діагностують у 60–75 % таких хворих. Серед інших причин розвитку ХСН провідними є ДКМП і клапанні вади серця. На інші причини ХСН припадає в цілому не більше 5 % випадків.
Діагностика[ред. | ред. код]
ЕхоКГ[ред. | ред. код]
ЕхоКГ відіграє провідну роль в об'єктивізації ХСН. Найважливіший параметр внутрішньосерцевої гемодинаміки — ФВ ЛШ — інтегральний показник систолічної функції серця, що показує, яка частина крові КДО ЛШ викидається в аорту в систолу. З фізіологічної точки зору ФВ свідчить про ступінь систолічного скорочення волокон міокарда в систолу.
Рентгенографія органів грудної клітки[ред. | ред. код]
Рентгенографія органів грудної клітки є необхідною складовою діагностичних досліджень при СН і може надати лікареві важливу клінічну інформацію. Рентгенографія органів грудної клітки дає можливість визначити збільшення розмірів серця, що відразу робить діагноз СН високодостовірним. Загальноприйнятий об'єктивний критерій кардіомегалії — підвищений кардіоторакальний індекс.
Рентгенографічне дослідження надає також важливу інформацію щодо наявності і вираженості застійних явищ у легенях як при діагностиці СН, так і при динамічному спостереженні хворого.
Важливою функцією рентгенографії грудної клітки на етапі уточнення діагнозу ХСН є також диференційна діагностика із захворюваннями дихальної системи.
Електрокардіографія[ред. | ред. код]
Прогностична цінність наявності патологічних змін на ЕКГ при встановленні діагнозу СН низька (не більше 50–60 %), оскільки всі ці зміни можливі і у хворих без порушення насосної функції серця. Навпаки, прогностична цінність відсутності патологічних змін на ЕКГ щодо відсутності СН >90 %. Це означає, що у випадку нормальної ЕКГ можна з досить високим ступенем імовірності (>90 %) виключити діагноз СН. При ХСН найважливішу роль відіграє ЕКГ як засіб контролю ефективності та безпеки медикаментозного лікування.
Класифікація серцевої недостатності[ред. | ред. код]
За клінічною стадією серцевої недостатності[ред. | ред. код]
Використовується класифікація серцевої недостатності за Стражеском та Василенком
- I стадія (СН-I)
У стані спокою порушення гемодинаміки відсутні та виявляються лише при фізичному навантаженні.
- II стадія
Стадія IIA (СН-IIA). Порушення гемодинаміки у вигляді застою в одному колі кровообігу (малому або великому), що зберігаються в спокої.
Стадія ІІБ (СН-ІІБ). Порушення гемодинаміки у вигляді застою в обох колах кровообігу (малому та великому), що зберігаються в спокої. Відзначаються виражені гемодинамічні порушення.
- III стадія (СН-III)
Виражені порушення гемодинаміки із венозним застоєм в обох колах кровообігу, перфузійними та метаболічними розладами організму (асцит, гідроторакс, анасарка)
За варіантом серцевої недостатності[ред. | ред. код]
- із систолічною дисфункцією лівого шлуночка: ФВ ЛШ ≤45 %;
- із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка: ФВ ЛШ >45 %.
За функціональним класом серцевої недостатності[ред. | ред. код]
Використовується класифікація Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів — NYHA (англ. New York Heart Association Functional Classification)
- Функціональний клас I — немає симптомів при звичайній активності.
- Функціональний клас II — незначне обмеження активності внаслідок СН, пацієнт почувається комфортно у спокої і при невеликих навантаженнях.
- Функціональний клас III — значне обмеження будь-якої активності внаслідок СН, пацієнт почувається комфортно лише у спокої.
- Функціональний клас IV — будь-яка активність призводить до симптомів СН. Симптоми СН є у спокої і посилюються при будь-якому навантаженні.
Лікування[ред. | ред. код]
Консервативне та оперативне.
До оперативного належить наприклад абдоміналізація серця.
Прогноз[ред. | ред. код]
Клінічний прогноз ХСН тим гірше, чим вище ступінь її клінічної тяжкості. Так, показник смертності протягом 1 року у хворих із ХСН I—II ФК за NYHA становить 6–10 %, зростаючи до 25–40 % у хворих з тяжкою (IV ФК за NYHA) ХСН.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Настанова з кардіології/ За ред. В. М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2009. — с.1233
