Хільда Хольгер
| Гільда Гольґер | |
|---|---|
| нім. Hilde Boman-Behram | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Hilde Sofer |
| Псевдо | Hilde Holger |
| Народилася |
18 жовтня 1905[3] Відень, Австро-Угорщина |
| Померла |
22 вересня 2001[1][2] (95 років) Лондон, Велика Британія[2] ·кашель |
| Поховання | Ґолдерс-Ґрін (крематорій) |
| Країна |
 Австрія.svg){kind=small} Велика Британія |
| Місце проживання | Camden Townd |
| Діяльність | танцюристка, хореографка, музична педагогиня, учителька танців |
| Вчителі | Гертруд Боденвізер |
| Відомі учні | Lindsay Kempd[4][5][6], Jane Asherd[7], Vally Wieselthierd, Marion Steind, Іван Ілліч, Litz Piskd, Luke Jenningsd і Kristina Rihanoffd |
| Знання мов | німецька і англійська |
| Заклад | самозайнята особа |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 4535166 |
| Сайт | hildeholger.com |
Гільда Гольґер (нім. Hilde Holger, 18 жовтня 1905, Відень — 22 вересня 2001, Лондон) — австрійська танцівниця, хореограф та педагог, засновниця національної школи виразного танцю.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у єврейській родині. Отримала різнобічну художню освіту на факультеті танцю Академії музики і образотворчих мистецтв у Відні, керованому Гертрудою Боденвізер, яку відносили до шанувальницям Айседори Дункан.
У 1926 році Гільда Гольґер відкриває у Відні свою власну «Нову школу мистецтва руху», заняття в якій були націлені, перш за все, на розвиток власної креативності та виразності учнів. Школа поступово стає одним з центрів сучасного танцю у Відні. У цей же час Гільда Гольґер дає безліч сольних уявлень в Австрії та за її межами.
Однак у 1939 році Гільда Гольґер була змушена емігрувати в Бомбей, через своє єврейке походження. Вона втратила сім'ю у нацистських концтаборах. Індійська природа і культура і, зокрема, культура руху, справили на неї і її мистецтво великий вплив. У 1948 році через заворушення в Індії на релігійному ґрунті вона з чоловіком, індійським лікарем, та дочкою переїжджає у Лондон, де викладає танець в школах і проводить семінари.
У народженого в 1949 році її сина Даріуса виявляються відхилення у розвитку, і заняття з ним стають початком її танцювально-терапевтичної роботи. Її перша велика постановка «До світла» в цьому напрямку стало величезним внеском в англійську танцювальну терапію. «[Даріус] показав мені шлях залучення інвалідів в танцювальну роботу, і він відкрив мені нові перспективи донести музику і рух до хлопчиків і дівчаток з обмеженими можливостями», — писала Гільда Гольґер.
Особливостями підходу Гільда Гольґер у танцювальній педагогіці були прагнення пробудити індивідуальність і сильний творчий початок в людині, робота над пошуком його власної виразності в танці і відкритість творчості в танці для кожного. До останніх днів Гільда Гольґер давала класи двічі в тиждень: «Я непохитно вірю в силу танцю; танець наповнює все людська істота».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deaths - HILDE HOLGER / T. Gallagher — London: Times Newspapers, 2001. — Iss. 67257. — P. 21. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
- ↑ а б в Obituary: Hilde Holger — Britain: 2001. — С. 6. — 176681 екз. — ISSN 1741-9743
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Hilde_Holger
- ↑ https://www.theguardian.com/stage/2018/aug/26/lindsay-kemp-obituary
- ↑ https://www.theguardian.com/stage/2018/aug/25/british-choreographer-and-mime-lindsay-kemp-dies
- ↑ http://www.usapostclick.com/lindsay-kemp-choreographer-and-bowie-mentor-dies-at-80/
- ↑ німецька Вікіпедія — 2001.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гільда Гольґер [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
