Хіліазм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хіліа́зм[1] (від грец. χῑλιάς — «тисяча»), мілленари́зм (від лат. mille — «тисяча») — релігійне вчення про друге пришестя Христа та тисячолітнє земне царство, що має настати перед кінцем світу.[2] Підґрунтям для виникнення хіліазму було пряме трактування Апокаліпсису:

І бачив я престоли, і тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі святих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонилися звірині, ані образові її… і вони ожили й царювали з Христом тисячу років.

Хіліазм був особливо популярний в перші століття християства, навіть серед отців церкви, таких як святий Папій, Юстин Філософ, Іриней Ліонський.

Види[ред. | ред. код]

Визначають такі види міленаризму:[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хіліазм // Словник української мови. «Вчення релігійної секти в середні віки про майбутнє тисячолітнє панування Христа на землі перед кінцем світу»
  2. С. Головащенко. Хіліазм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 699. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  3. Ткаченко О.В. «Розриви» історичного часу як об'єкт філософсько-історичного дослідження. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2016. УДК 115.000.9 : 316.3 : 159.937 : 115 (043.5). — С.92.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]