Царинське
село
_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5.jpg) (1787р., знищена у середині ХХ ст.) Координати 49°09′59″ пн. ш. 22°37′06″ сх. д.H G O
|
Царинське (пол. Caryńskie) — давнє українське село в Закерзонні (Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт) у гміні Літовищі, солтистві Дверник.
Походить від українського слова «царина», яким позначали поле, засіяне зерновими культурами.
Перша згадка про Царинське сягає 1620 року, село закріпачене Кмітами. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1772—1918 роках село перебувало у складі Австро-угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії.
У листопаді 1918 року село ввійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки, однак у травні 1919 року було окуповане польськими військами.
У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 роках входило до об'єднаної сільської ґміни Ступосяни. У 1921 році в селі було 63 будинки і 402 мешканці, з них 381 греко-католик і 21 юдей. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 480 осіб, з них 460 українців і 20 євреїв[1]
У 1945-1946 роках село часто служило місцем постою відділів УПА. У травні 1946 року жителів виселено до СРСР, а церква і будівлі в селі спалені.
.jpg)
В селі була парафія Затварницького (з 1924 р. — Лютовиського) деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Дерев'яна церква збудована в 1795 році, в 1897 році відновлена та наново посвячена. Належала до бойківського типу церков. Мала визнане папою Левом XIII право проведення відпустів на свято Івана Хрестителя.[2] Саме Івану Хрестителю була присвячена дерев’яна каплиця, перебудована в 1929 р. на муровану.
- 1785 — 325 греко-католиків, 5 юдеїв;
- 1840 — 400 греко-католиків;
- 1859 — 426 греко-католиків;
- 1879 — 346 греко-католиків;
- 1899 — 463 греко-католики;
- 1921 — 402 особи (381 греко-католик, 21 юдей);
- 1926 — 420 греко-католиків;
- 1938 — 473 греко-католиків, 6 римо-католиків, 24 юдеї;
- 2004 — 3 особи.
- Олександр Іскрицький — український адвокат у місті Сяніку, громадсько-політичний діяч.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 42. — 173 с. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Świątynie na pograniczu polsko-słowacko-ukraińskim w latach 1850-2012 Monografie Bieszczadskie #15, 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
- Caryńskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 528. (пол.)
- Caryńskie [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.](пол.)
- Caryńskie(пол.)
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |