Цомакіон Георгій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Георгій Борисович Цомакіон Історик археології (* 1903 — † 19??)

Життєпис та науковий доробок

[ред. | ред. код]

Народився 1903 в Одесі у родині проф-а фізики та теоретика радіотехніки Б. Цомакіона.

По закінченню гімназії 1921 вступив до ОАІ, але у зв'язку з його реорганізацією був переведений до ОІНО.

Під час закінчення останнього підготував самостійні роботи «Історія Одеського Археологічного музею у зв'язку з історією археологічною науки на північному Чорномор'ї» і «Одеський обласний історико-археологічний музей, його історія і сучасна організація» тези якої успішно захистив 21.11. 1924, а наступного року отримав посвідчення про закінчення ОІНО. Паралельно з навчанням працював практикантом Центральної наукової бібліотеки, потім стажистом ОДІАМ (до серпня 1926), був членом археологічної секції ОКК при ВУАН. Згодом став викладачем Одеського політехнічного інституту.

30.01.1930 за звинуваченням у контрреволюційній діяльності заарештований. Після 8 місяців тюремного ув'язнення був засуджений до 5 років заслання (місце перебування невідомо). Із протоколів допитів його батька Б. Цомакіона, даних під час арешту 1938, відомо, що у цей час він працював викладачем у Тамбові. Подальша доля невідома. Реабілітований 1989.

Наукові публікації

[ред. | ред. код]
  • К столетию Одесского и Керченского археологических музеев // Вісник ОКК при ВУАН. — Ч. 2-3. — Одеса, 1925.

Література

[ред. | ред. код]
  • Смирнов В. Жизнь и смерть професора Бориса Цомакиона // Реквием ХХ века. Ч. 1. — Одесса, 2001. — С. 43, 49;
  • Левченко В. В. Викладання та дослідження археології в Одеському інституті народної освіти (1920–1930) // Стародавнє Причорномор'я. — Одеса, 2005. — С. 81.