Чверть (одиниця площі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чверть (четь)[1] — міра площі орних земель в старовинній руській системі мір. Визначалася як 0,5 десятини. Залежно від величини десятини становила 1200, 1600 і 1250 квадратних сажнів. Відома з кінця XV століття і офіційно вживалася до 1766 року.

Частина одиниці податного оподаткування, сохи в Російській державі. Використовувалася як одиниця помісного окладу посадових осіб (зазвичай під назвою «четь»).

Назва походить від древнього визначення чверті — міри площі, на яку висівали чверть жита, яка в свою чергу являла собою чверть каді або окова.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Четь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.