Черненко Маргарита Марківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Маргарита Черненко
Народилася 3 серпня 1955(1955-08-03) (68 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Національність українка
Діяльність поет, прозаїк
Alma mater Латвійський університет
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Вчене звання доцент
Мова творів російська, українська
Жанр лірика
Батько Черненко Марко Семенович
Мати Юкова Тамара Василівна

Черненко Маргарита Марківна (3 серпня 1955 року, Київ, СРСР) — українська поетеса і прозаїк, науковець, викладач.

Біографія

[ред. | ред. код]
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2020)

Народилася 3 серпня 1955 року в Києві, у родині професора. Батько — Черненко Марко Семенович, доктор економічних наук, професор Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1921—2005). Мати — Юкова Тамара Василівна, викладач зарубіжної літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка; перекладач з іспанської латиноамериканської прози та поезії (1931—1983).

Навчалась у 45-й та закінчила 137-у середню школу м. Києва 1972 року.

З 1972 року — студентка філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, з 1976 р. — студентка Латвійського державного університету ім. П.Стучки (Рига), який закінчила 1977 р. за спеціальністю «Російська мова та література».

Упродовж 1977—1980 рр. працювала вчителем у середній школі № 2 м. Єлгава (Латвія), де викладала російську та латвійську літератури, а також — естетику в медичному училищі № 3 м. Риги, викладачем у Київському інституті іноземних мов (1980 — 1983), редактором у журналі АН України (1983 — 1985).

Протягом 1985—1993 рр. викладала російську мову як іноземну в Київському інженерно-будівельному інституті, історію зарубіжної літератури — на видавничо-поліграфічному факультеті КПІ.

Кандидат філологічних наук: 1992 року захистила кандидатську дисертацію «Лірика Арсенія Тарковського: діалог культур і часів» (за спеціальністю 10.01.02) у Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка, доцент (2006 р.). Нині — доцент кафедри філології Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, викладач зарубіжної літератури. Бере участь у науково-практичних конференціях і зустрічах з читачами в київських бібліотеках.

Мешкає в Києві.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Поетеса (пише російською мовою) й літературознавець[1],[2]. Як поет дебютувала 1972 року в республіканській газеті «Ленинское знамя» (Київ). Друкувалась у журналах «Ренессанс», «Академия», «Знамя».

Автор поетичних збірок:

  • Ветка надежды (1994),
  • Скажи — люблю (2003),
  • По светлой линии крыла (2008),
  • Семь голосов любви (2018),
  • Дуэт. Стихи / Литературный альманах «Каштановый дом», 4-й выпуск. К.: 2008. — С. 43 — 47.

а також книг:

  • прози та поезії «Птаха» (2019),
  • прози «Зеленая карпатская терадь» (2012),
  • статей та есе «Об Арсении Тарковском» / К.: Атопол, 2018. — 240 с.

Повість Маргарити Черненко «Белая птица Не улетай» вперше була опублікована в журналі «Радуга» 2018 року (№ 8-9). Тоді ж було поставлено моновиставу у виконанні Олексія Кругликова. У жовтні того ж року за цією повістю в МКЦ імені Івана Козловського Національної оперети України відбулася прем'єра вистави «Птаха». Мелодраматичну виставу за повістю «Біла птаха. Не відлітай» у постановці заслуженої артистки України Ірини Калашнікової грають актори Олександра Польгуй і Сергій Мельник[джерело?].

Дослідницька діяльність

[ред. | ред. код]
  • «Мене вела по світу воля Григорія Сковороди»/ Наука і суспільство. — К.,1990. — № 8 С.18-19.
  • О тенденции взаимопроникновения культур в творчестве Арсения Тарковского/ Материалы ІІ Международного семинара «Славянская культура в современном мире», К.: 1991. — С. 31-32.
  • Прощание с Александрией. Опыт прочтения «Песен» Кузмина / Серебряный век // Приложение к журналу «Ренессанс», К.: 1994. — С.98-104.
  • Степь как прообраз Ойкумены в лирике Арсения Тарковского / Арсений Тарковский. Жизнь и творчество // Материалы международной научной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения поэта, Кировоград, 1997. — С.22-27.
  • Андрей Тарковский в поисках острова сокровищ.– «Дивись кіно». — № 4, 2002. — С.60 -63.
  • Арсеній Тарковський: «І я навіки загубив цей рай»…/ Українське народознавство/ Стан і перспективи розвитку на зламі віків. Збірник наукових праць. — К.: 2002. — С.312-314.
  • Александр Довженко/ «Знания и мир», № 27, 2004. — С.190-192.
  • Антон Чехов/«Древо познания», № 225, 2006. — С.691-694.
  • Андрей Тарковский. Главный эстет советского экрана/ «Древо познания», № 176, 2005. — С.483-484.
  • Генетика благородства (статья о семье Тарковских)/ «Академия», № 6, 1996. — С.76-79.
  • Иосиф Бродский: скиталец, метафизик, віртуоз /«Антология мировой поэзии». — М.: «Интерсоциоинформ», № 3, 2000. — С.105-117.
  • Арсеній Тарковський: «І я навіки загубив цей рай» / Українське народознавство // Стан і перспективи розвитку на зламі віків. Збірник наукових праць. — К.: 2002. — С.312-314.
  • Импрессионизм и постимпрессионизм/«Знания и мир», № 39, 2004. — С.509-512.
  • Грузинское кино /«Знания и мир», № 39, 2004. — С.509-512.
  • Любимов и Таганка / «Знания и мир», № 31, 2004. — С.393-396.
  • Лесь Курбас и новый украинский театр / «Знания и мир», № 45, 2005. — С.149-152.
  • Они создавали новое искусство / «Дивись кіно», № 3, 2002.– С.54 -64.
  • Сергей Параджанов / «Знания и мир», № 20, 2004. — С. 201—204.
  • Сергей Эйзенштейн /«Знания и мир», № 42, 2004. — С.193-196.
  • Живопись и скульптура первой половины XX века / «Знания и мир», № 64, 2005. — С.407-411.
  • Советское кино 1960-70-х годов / «Знания и мир», № 76, 2005. — C.289-292.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]
  • Станиславский и МХАТ / «Знания и мир», № 21, 2004. — С.341-344.
  • Становление украинского театра / «Знания и мир», № 49, 2005. — С.337-340.
  • Театр Мейерхольда / «Знания и мир», № 24, 2004. — С.367-371.
  • Украинское кино / «Знания и мир», № 87, 2005. — С.257-260.
  • Украинское барокко / Знания и мир, № 102, 2006.
  • Арсеній Тарковський: «І я навіки загубив цей край» / Молодіжне перехрестя, Кіровоград, травень 2007.
  • Категория преображения в лирике Арсения Тарковского/ Литературный альманах «Каштановый дом» // К.: 2007. — С. 48-54.
  • Записки прочанки / «Васильківщина», 22 квітня 2008 р., № 32, с.4-5.
  • «Прага» / Молодіжне перехрестя, № 124, 25 вересня 2008 р.
  • Естетичний ідеал у зарубіжній літературі та сучасні методи формування активної творчої позиції студентів / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття» // Кіровоград, 2010. — С.14-19.
  • Арсеній Тарковський і Григорій Сковорода: шляхом духовного пошуку / Матеріали Х Всеукраїнської науково-практичної конференції «Духовність українства XXI століття», Кіровоград, 2010. — С. 35-39.
  • Перепонки, радуги и зёрна. О личности и слове. Записки педагога / Всеукраинский журнал «Мгарскій колоколъ», № 101, июнь 2011.
  • Символіка імені й числа в ліриці Арсенія Тарковського / Збірка наукових праць, присвячених 105 річниці з дня народження Арсенія Тарковського. Університет «Україна». Кіровоград, вересень 2013, с.12-17.
  • Передмова до поетичної збірки Наталії Савейкової «Свет вечерний» / М.: 2015. — С.3-5.

Рецензції

[ред. | ред. код]
  • Снова к синтезу? / Рецензия на книгу "Воздушные чернила" // «Знамя», № 9, 2001. — С.220-224.
  • В пространстве Истории и любви/ Рецензия на книгу Романа Любарского «На пороге XXI» / «Склянка часу», № 21-22, 2002. — С.195-197.
  • Две книги об Арсении Тарковском / Рецензия на книги М. А. Тарковской «Осколки зеркала» и «Я жил и пел когда-то. Воспоминания о поэте Арсении Тарковском» // «Знамя», № 4, 2001. — С.230-23.
  • Рецензія на книгу Анн-Марі Пельтьє «Библейские чтения» / сайт вид-ва «Дух і літера», 2015.
  • Рецензия на книгу Александра Павлова «Созвездие близнецов» / «Соты», № 5-6. — К.: 2002.– С.184-185.

Навчальні посібники

[ред. | ред. код]
  • Література кінця XIX та XX століття. Лекції / Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей // Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. К. 2013. — 76 с.
  • Антична література: навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей / К.: Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, 2001. — 36 с.
  • Література Ренесансу. Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей / К.: Кий, 2008. — 36 с.
  • Література Середньовіччя. Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей // / К.: Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, 2005. –28 с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://omiliya.org/author/margarita-chernenko [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Маргарита Черненко. Стихи. poet.inf.ua (рос.). 20 липня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черненко_Маргарита_Марківна&oldid=38145224