Чингульський курган
.svg){kind=icon}
Чингу́льський курга́н — курган в Україні, в Запорізькій області, біля села Заможне Токмацької громади Пологівського району[1]. Розташований над широкою Молочансько-Чингульською заплавою, на краю степового плато високого правого берега річки Чингул, 2 км західніше села[1]. Має унікальний поховальний комплекс — могилу половецького хана ХІІ— початку ХІІІ століття, що була виявлена 1981 року Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР[1], археологами Юрієм Рассамакіним та Віталієм Отрощенко. Курган правильної півсферичної форми (висота 5,8, діаметр 68 м)[1].
Назва[ред. | ред. код]
- Чингульський курган — українська назва; інша назва — курган № 51[1].
- Чунгульський курган (англ. Chungul Kurgan) — англомовна назва, відповідно до тюркської назви Чингул — «Чунгул»[2].
Опис[ред. | ред. код]
Курган мав правильну півсферичну форму (висота 5,8 м, діаметр 68 м).[3]
Виявлена тут археологічна пам'ятка являє собою:
- поховання катакомбної культури (XVIII—XVII ст. до н. е.),
- залишки дерев'яного саркофага, в якому було поховано половецького хана.
Поховання хана датується XII — початком XIII ст. і має цікавий поховальний обряд — у саркофазі збереглась велика кількість артефактів, потрібних небіжчику в потойбічному світі, серед яких витвори мистецтва візантійських та західноєвропейських майстрів, зброя та унікальний археологічний текстиль.[4][5]
При розкопках знайдено кістки жертовних коней та овець та унікальні речі: золочений шолом, залізна кольчуга, шабля, щит, налуччя, сагайдак із стрілами, 2 ножі та кинджал, 3 шовкові пояси з срібними пряжками, чаша, яку носили на поясі, золотий та електровий ланцюги, 2 золоті персні з коштовним камінням, срібна з позолотою курильницю, амфори, полив'яний посуд, золота гривна-жезл тощо. В саркофазі знайдені залишки 6 шовкових візантійських імператорських каптанів, прикрашених золотим шиттям.[4]
Припускають, що небіжчиком, похованим в Чингульському кургані, є хан Тігак, родич хана Котяна і сват короля Данила[6], так само як трохи пізніше за часом поховання біля Таганчі — швидше за все належить останньому відомому в історії кипчацькому хану Ульдамуру (Олдеміру, Володимиру), який після поразки в битві на озері Ход (1282) від Ласло IV Куна втік до Золотої Орди[7].
Після введення пам'ятки в науковий обіг на початку 1980-х — у 1990-ті роки, для повноцінного вивчення комплексу у археологів не було можливостей. Дослідницьку роботу з цим комплексом поновлено у 2009 році за підтримки гранту для спільних досліджень від Гетті-фундації.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Отрощенко В., Рассамакін Ю. Половецький комплекс Чингульського кургану // Археологія, 1986, вип. 53, С. 14-36.
- ↑ Mechanisms of Exchange: Transmission in Medieval Art and Architecture of the Mediterranean, ca. 1000—1500. ed. Heather E. Grossman. Brill, 2013. P.341 (43).
- ↑ В. Отрощенко, Ю. Рассамакін. «Половецький комплекс Чингульського кургану» // Археологія, 1986, вип. 53, стр. 14-36.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б Отрощенко В. Чингульський курган // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б Крупа Т. Чингульський курган продовжує берегти свої таємниці та дивувати дослідників![недоступне посилання], 2009
- ↑ Отрощенко В., Рассамакін Ю. Половецький комплекс Чингульського кургану[недоступне посилання з травня 2019] // Археологія, 1986, вип. 53, с.34.
- ↑ Горелик М. В. Половецкая знать на золотоордынской военной службе. Роль номадов евразийских степей в развитии мирового военного искусства. Археология евразийских степей. — 2017. — № 5. с.308
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Отрощенко В. В. Чингульський курган // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 552. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Отрощенко В., Рассамакін Ю. Половецький комплекс Чингульського кургану[недоступне посилання з травня 2019] // Археологія, 1986, вип. 53, С. 14-36.
- Holod R., Rassamakin Y.Imported and Native Remedies for a Wounded «Prince»: Grave Goods from the Chungul Kurgan in the Black Sea Steppe of the Thirteenth Century. in Medieval Encounters 18(4-5). P. 339—381. January 2012.