Чрен
Чрен, Черен, Черінь, Црен — велика сковорода для виварювання солі з розсолу. Іноді називається «черен» або «цирен», «черінь». Описані у книзі «Про гірничу справу та металургію» (De Re Metallica) Георга Агріколи (1556 рік)
Для виварювання солі будувалося вогнище, над яким закріплювався чрен. Від соляної криниці по жолобах сюди надходив соляний розсіл. Після кип'ятіння та повного випаровування води на дні чрена залишалися кристали солі. Щоб чрен міг працювати цілий рік, його розташовували у приміщенні — варниці. На одну криницю припадало дві варниці.
Отримана сіль була невисокої якості. Розсіл не фільтрувався, тому на чрені осаджувалися домішки.
Розміри чренів вимірювалися сажнями, їх виготовлення йшли сотні кілограмів заліза.
В Україні[ред. | ред. код]
В Україні безперервно щонайменше від 14 ст. діє Дрогобицька солеварня — станом на 2020-ті роки — «Солевиварювальний Дрогобицький завод» — державне підприємство, основний вид діяльності якого — добування кухонної солі за старою середньовічною технологією випарювання розсолу у чренах. Крім того, ця технологія застосовувалася у 17 ст. для видобування солі на Донбасі (на Бахмутських та Торських промислах).
Див. також[ред. | ред. код]
- Історія солевидобутку в Україні
- Соляні промисли Донеччини у XVII—XVIII століттях
- Дрогобицький солевиварювальний завод
Література[ред. | ред. код]
- Georgii Agricolae. De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.
- Пірко В. О., Литвиновська М. В. Соляні промисли Донеччини в XVII—XVIII ст. (Історико-економічний нарис і уривки з джерел) / — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 136 с.
- Тимошенко Л. Перші писемні згадки Дрогобича у світлі гіпотез і сучасних досліджень початків давньоруського міста // Галицька Брама. — 2013. — С.2-3.