Шевченко Ігор Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Ігор Станіславович
 Полковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження 4 серпня 1981(1981-08-04)
Київ
Смерть 10 лютого 2015(2015-02-10) (33 роки)
Краматорськ
Поховання Лісове кладовище
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  ГУР
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

І́гор Станісла́вович Шевче́нко (4 серпня 1981(19810804) — 10 лютого 2015) — полковник (посмертно), Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

У 2003 році Ігор Шевченко закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

В рамках військової служби перебував на офіцерських посадах начальника відділення штабу, начальника зміни та начальника групи відділу різних військових частин, офіцера та старшого офіцера відділу управління ГУР МОУ.

Брав участь у миротворчих операціях у Республіці Ліберії та Косово[1].

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

10 лютого 2015-го близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Тоді ж загинули Євген Бушнін, Володимир Глубоков, Віктор Дев'яткін, Володимир Довганюк, Денис Жембровський, Михайло Ілляшук, Сергій Хаустович, Сергій Шмерецький, 29 вояків зазнали поранень.

Без Ігоря лишились дружина, дочка, батьки, брат.

Похований в Києві на Лісовому військовому кладовищі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шевченко Ігор Станіславович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 14 жовтня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]