Шміттентобель (віадук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шміттентобель
Schmittentobel-Viadukt
Шміттентобель Schmittentobel-Viadukt
Шміттентобель
Schmittentobel-Viadukt
Льодовиковий експрес з локомотивом Ge 4/4 я НЕ 601 на Віадук Шміттентобель.
46°40′47″ пн. ш. 9°40′14″ сх. д. / 46.67993440002777561° пн. ш. 9.67065085002777636° сх. д. / 46.67993440002777561; 9.67065085002777636Координати: 46°40′47″ пн. ш. 9°40′14″ сх. д. / 46.67993440002777561° пн. ш. 9.67065085002777636° сх. д. / 46.67993440002777561; 9.67065085002777636
Офіційна назва Ландвассер
Країна  Швейцарія[1]
Розташування Швейцарія
Галузь застосування залізничний
Тип конструкції арочний віадук
Матеріал камінь
Основний проліт 7 арок по 15 м
Загальна довжина 137 м
Висота конструкції 35 м
Кількість смуг руху 1 колія
Відкрито жовтень 1902
Власник Ретійська залізниця
Охоронний статус культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd[1]

Шміттентобель. Карта розташування: Швейцарія
Шміттентобель
Шміттентобель
Шміттентобель (Швейцарія)
Мапа
CMNS: Шміттентобель
Schmittentobel-Viadukt
у Вікісховищі

Віадук Шміттентобель (нім. Schmittentobel-Viadukt) - семиарочний одноколійний залізничний міст з вапняку, знаходиться біля населеного пункту Шмітт в кантоні Граубюнден, Швейцарія.

Віадук було відкрито у 1903 році Ретійською залізницею, яка й наразі володіє і використовує його сьогодні.

Віадук є важливим елементом світової спадщини - як Альбулабан, віадук має 35 метрів заввишки, 137 метрів завдовжки , і має сім прольотів, кожен 15 метрів завдовжки.

Розташування

[ред. | ред. код]

Віадук, побудований з темного вапняку, знаходиться на ділянці Альбулабану між станціями Тіфенкастель і Філізур . Міст знаходиться на відстані близько 63 км від станції Тузіс .

У зоні видимості від віадука Шміттентобель, трохи далі по ходу руху в бік станції Філізур знаходиться набагато відоміший віадук Ландвассер, який є одним із символів не тільки Альбулабану, а й всієї Ретійської залізниці.

Дивись також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Belloncle, Patrick, Le chemin de fer Rhétique, 1889-1999, Les Editions du Cabri, Switzerland, ISBN 2-908816-45-8 (фр.)

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шміттентобель (віадук)

  1. а б Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.