Шпиків
| селище Шпиків | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Тульчинський район |
| Громада | Шпиківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05100170010030569 |
| Облікова картка | Шпиків |
| Основні дані | |
| Засновано | 1507 (517 років) |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 4.5 км² |
| Населення | ▼ 2928 (30.08.2023)[1] |
| Густота | 747.3 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 23614 |
| Телефонний код | +380 4335 |
| Географічні координати | 48°47′13″ пн. ш. 28°33′51″ сх. д.H G O |
| Висота над рівнем моря | 298 м |
| Водойма | р. Шпиківка
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Рахни |
| До станції: | 8,8 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 28 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 88 км |
| - автошляхами: | 57,6 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 23614, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Шпиків, вул. Ліпіна, 3 |
| Голова селищної ради | Кривоцюк Микола Миколайович |
| Карта | |
  Шпиків | |
 Шпиків | |
| |
|
| |
Шпи́ків — селище в Україні, адміністративний центр Шпиківської селищної громади Тульчинського району Вінницької області.
Уперше Шпиків згадується в документах, датованих XVI століттям і пов'язане з періодом Польсько-литовської доби. Першими його власниками були шляхтичі Кішки (Кишки), один з яких продав Шпиків князям Острозьким, надалі Шпиків почергово належав магнатам Замойським, Конецпольським, Потоцьким. Останніми власниками Шпикова були шляхтичі Свейковські. Шпиків раніше мав значну єврейську громаду, в якій у 1900 році налічувалося 1875 осіб.
Під час Прутського походу у 1711 році у Шпикові зупинявся московський цар Петро I, про що писав Олександр Пушкін в «Історії Петра».
1760 року подільським воєводою Леоном Свейковським у поселенні був побудований замок-палац.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Шпиківської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, мешкало 1950 осіб, налічувалось 394 дворових господарства, існували дві православні церкви, дві єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, 5 постоялих дворів, 3 постоялих будинки, 10 лавок, цегельний і миловарний заводи, відбувались базари через кожні два тижні[2].
1892 року існувало 586 дворових господарств, проживало 3987 мешканців[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4901 особи (2360 чоловічої статі та 2541 — жіночої), з яких 2895 — православної віри, 1875 — юдейської[4].
1905 року у містечку із передмістями Садки-Шпиківські існувало 726 дворових господарств, проживало 6041 мешканець, існували дві православні церкви й чотири єврейські молитовні школи, двокласне сільське училище й церковно-парафіяльна школа, волосне правління, міщанське правління, урядницький пункт, лікарня місцевого землевласника, цукроварний завод, цегельний завод й паровий млин, аптека, два аптечних склади, щонеділі один раз на два тижні відбувались ярмарки[5].
У 1961 році селище набуло статус міста.
У Незалежній Україні
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село є адміністративним центром Шпиківської селищної громади[6].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи у складі новоутвореного Тульчинського району[7].
Станом на 1984 рік тут проживало 4400 мешканців, а на 2001 рік 3761 мешканців.
Розподіл населення за рідною мовою за даними [8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3699 | 98.35% |
| російська | 56 | 1.49% |
| єврейська | 3 | 0.08% |
| румунська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 2 | 0.05% |
| Усього | 3761 | 100% |
- Шпиківський цукровий завод
- Асфальтовий завод
- Цегельний завод
- Деревообробний завод
- Молокозавод.
У Шпикові була цукроварня побудована архітектором Владиславом Городецьким. У Шпикові розташовані школа, поштове відділення, клуб. У Шпикові є дев'ять ставків.
До районного центру є можливість дістатися автошляхом територіального значення Т 0222 та залізницею (найближча залізнична станція Рахни за 8,8 км).
В поселенні народився:
- Аківа Говрін (1902—1980) — ізраїльський політик.
- Йоханан Тверський[9] (1900—1967) — письменник і публіцист, писав мовою іврит.
- Батьки Лєни Краснер (Лі Краснер)[en] — відомої американської художниці, дружина Поллока.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 560. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-169. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 265. — VIII + 563 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Тверский Иоханан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- В. М. Орлов. Шпи́ків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 650-656
- Шпиків — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Замки України
- Пам'ятки України
- Szpików // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 29. (пол.).— S. 29. (пол.)
| ||||||||
| ||||||||||||||||
_(1796).png)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |