Шток (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шток кварц-лужних сієнітів тріасового віку, кратер Рамон (Махтеш Рамон), на півдні Ізраїлю.

Шток (рос. шток, англ. stock, boss; нім. Kolbenstange f, Stock m, Intrusivkörper m) — одна зі структур інтрузивних комплексів, являє собою субізометричне тіло, колоноподібної форми[1], здебільшого мають круте падіння.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Прийнято вважати штоками інтрузивні тіла, площа яких не перевищує 100 км².

Штоки з паралельними вертикальними контактами називають хонолітами, конусоподібні штоки — етмолітами.

Шток — геологічне тіло, яке має циліндричну, краплеподібну або ізометричну форму. Ш. — форма залягання гірських порід, г.ч. магматичного походження. Розміри Ш. у поперечнику від дек. м до дек. км; по довгій осі — до дек. км. За умовами утворення розрізняють Ш. тектонічні, магматичні і метасоматичні. Тектонічні Ш. виникають внаслідок видавлювання пластичної речовини г.п. при їх тектонічних деформаціях. Прикладом можуть служити Ш. кам'яної солі в областях діапірової тектоніки (див. діапіризм). Магматичні Ш. утворюються при впровадженні магматичного розплаву. Метасоматичні Ш. утворюються при заміщенні г.п. мінеральною речовиною, яка відкладається з гарячих гідротермальних розчинів, що циркулюють у земній корі. До них належить Ш. руд міді, свинцю, цинку, олова, стибію та ін. металів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель, — Ужгород: Карпати, 1978. — 96 с., ил., 16 л. ил.