Юнган
| Юнган | |
|---|---|
 | |
| 62°18′57″ пн. ш. 17°22′57″ сх. д. / 62.31583333336077857° пн. ш. 17.38250000002777895° сх. д. | |
| Витік | у Скандинавських горах |
| • координати | 62°58′45″ пн. ш. 12°37′53″ сх. д. / 62.979250° пн. ш. 12.631417° сх. д. |
| Гирло | Ботнічна затока |
| • координати | 62°19′53″ пн. ш. 17°22′10″ сх. д. / 62.331528° пн. ш. 17.369694° сх. д. |
| Басейн | Bothnian Sea Water Districtd |
| Країни: |
 Швеція |
| Прирічкові країни: |
Швеція |
| Регіон | лен Ємтланд |
| Довжина | 350 км,[1] за іншими даними — 370[2] |
| Площа басейну: | 13100 км²,[1] за іншими даними — 12850 км²[2] (12851,1 км²[3]) |
| Середньорічний стік | 137,6 м³/с |
| Притоки: | Йімон |
| Водойми в руслі | Börtnend |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Юнган, або Юнґан[4] (швед. Ljungan) — річка у центральній частині Швеції. Довжина річки становить 350 км,[1] площа басейну — 13100 км² (за іншими даними — близько 12850 км²[3][2]). Бере початок біля східних схилів Скандинавських гір, проходить через кілька озер, утворює багато порогів і водоспадів. Впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Свартвік. Живлення переважно снігове, середня витрата води 137,6 м³/с. Замерзає на 6 — 7 місяців. На Юнган зведено 14 ГЕС.[5]
Річкою до побудови ГЕС здійснювався сплав лісу.
Назва[ред. | ред. код]
ГЕС[ред. | ред. код]
На річці Юнган зведено 14 ГЕС з загальною встановленою потужністю 479 МВт й середнім річним виробництвом близько 1979 млн кВт·год.[5] На гідроелектростанціях використовуються турбіни двох типів — радіально-осьові (турбіни Френсіса) і обертово-лопатеві (турбини Каплана).
| № | Назва | Назва швед- ською | Роз- ташуван- ня | Рік введен- ня в дію | Встанов- лена потуж- ність, МВт | Середнє річне вироб- ництво, млн кВт·год | Висота падіння, м |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Flåsjö | 1974 | 20 | 73 | |||
| 2 | Trång- forsen | 1974 | 73 | 258 | |||
| 3 | Rätan | 1968 | 60 | 238 | |||
| 4 | Turinge | 1962 | 18 | 85 | |||
| 5 | Bursnäs | 1962 | 8 | 27 | |||
| 6 | Kölsillre | 2006 | 1 | 6 | |||
| 7 | Järnvägs- forsen | 1976 | 100 | 420 | |||
| 8 | Parteboda | 1960 | 35 | 170 | |||
| 9 | Hermans- boda | 1962 | 12 | ||||
| 10 | Ljunga | 1973 | 59 | 270 | |||
| 11 | Nederede | 1958 | 16 | 65 | |||
| 12 | Skallböle | 1950 | 46 | 195 | |||
| 13 | Matfors | 1982 | 21 | 93 | |||
| 14 | Viforsen | 1982 | 10 | 79 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Ljungan на сайті Nationalencyklopedin шведської «Національної енциклопедії».
- ↑ а б в Ljungan. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 18. — 1951. — S. 435–436. (швед.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Карта 1:8 000 000. // Атлас світу. — Київ: ДНВП «Картографія». — 2008. С. 64 — 65.
- ↑ а б в Ljungan [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] на сайті vattenkraft.info — Info om Svensk vattenkraft [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
Література[ред. | ред. код]
- Ljungan [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 16 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1912. — S. 871–872. (швед.)
- Ljungan. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 18. — 1951. — S. 435–436. (швед.)
- Mellersta Sverige. Skala 1:2500000 [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine.]. // Svensk världsatlas : utgiven av Generalstabens litografiska anstalt med anledning av dess 100-åriga tillvaro / (huvudred.: Bror Thordeman, Alfr. Söderlund). — Stockholm : Generalstabens litografiska anstalts förlag, 1930. — S. 23. (швед.) — Річка Юнган на карті «Середня Швеція» у шведському «Атласі світу» 1930 року видання.
