Юхим Лизогуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Лизогуб
 
Народження: 1650 або 1653
Гельмязів, Гельмязівська сотня, Гетьманщина або Чернігів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Смерть: 1704 або 1705
Чернігів
Поховання: Єлецький монастир
Країна: Гетьманщина
Рід: Лизогуби
Батько: Лизогуб Яків Кіндратович
Мати: Agafia Barand
Шлюб: Дорошенко Любов Петрівнаd
Діти: Яків Юхимович Лизогуб, Лизогуб Семен Юхимович і Лизогуб Андрій Юхимович

Лизогуб Юхим Якович (1650-і, Гельмязів — 1704, Чернігів) — політичний діяч кінця XVII — початку XVIII століття.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в 1650-і роки в містечку Гельмязів у родині козацького полковника Якова Лизогуба та його дружини Агафії Лизогуб.

1673 року укладає в Каневі шлюб із донькою Петра Дорошенка Любов'ю. У шлюбі народилося троє синів — Яків, Андрій та Семен.

Активна політична кар'єра починається в 1680-х роках, зокрема, коли 1688 року він стає генеральним бунчужним (1687—1690), а невдовзі й генеральним хорунжим (1694—1698). Брав участь у Кримських походах 1687 та 1689 років.

1698 року стає полковником Чернігівським.

1701 року на кошти і під орудою Юхима Лизогуба зведено монастирську дзвіницю Єлецького монастиря.

Помер у Чернігові, похований у Єлецькому монастирі.

Джерело

[ред. | ред. код]