Яель Даян
| Яель Даян | ||||
|---|---|---|---|---|
| івр. יעל דיין | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася |
12 лютого 1939[1][2] Nahalald, Jezreel Valley Regional Councild, Ізреель[d], Північний округ, Ізраїль | |||
| Померла |
18 травня 2024[3] (85 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль | |||
| Країна |
 Ізраїль | |||
| Діяльність | журналістка, політична діячка, письменниця, правозахисниця | |||
| Сфера роботи | письменник, права людини і політика | |||
| Alma mater | Єврейський університет і Відкритий університет Ізраїлю | |||
| Партія | Авода | |||
| Батько | Моше Даян | |||
| Мати | Ruth Dayand | |||
| Брати, сестри | Assi Dayand і Ehud Dayand | |||
| У шлюбі з | Dov Siond | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Яель Даян у Вікісховищі | ||||
Яель Даян (івр. יעל דיין; 12 лютого 1939 — 18 травня 2024) — ізраїльська письменниця та політична діячка, депутат кнесету з 1992 по 2003 рік, була заступницею мера Тель-Авіва[4]. Феміністка, антивоєнна та ЛГБТ-активістка, журналістка.
У 2013 році закінчила політичну кар'єру[5]. Вона донька Моше Даяна і сестра Ассі Даяна та Уді Даяна.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в Нахалале під час Британського мандата, є донькою генерала Моше Даяна та онукою Шмуеля Даяна.
Після служби в ЦАХАЛ вивчала міжнародні відносини в Єврейському університеті й біологію у Відкритому університеті.
З 1959 по 1967 рік мала тісні відносини з Мішелем Какоянісом. Тому проживала в Греції[6]. Пізніше одружилася з Дова Сіону, у шлюбі народила двох дітей.
Творчість[ред. | ред. код]
.JPG)
До початку політичної кар'єри була письменницею і працювала журналісткою. Її колонки друкували провідні ізраїльські газети: «Єдіот Ахронот», «Маарів», «Аль ха-Мишмар» і «Давар».[7] Вона також опублікувала шість оповідань, спогади про Шестиденну війну та біографію батька, Моше Даяна.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Даян стала антивоєнною активісткою, очолила «Шалом ахшав», проводила по всьому світу лекції на теми миру і безпеки[8]. В Ізраїлі вона також проводила кампанії на захист прав людини, жінок та ЛГБТ.
У 1992 році Яель Даян була обрана до кнесету від партії «Авода» і очолила комісію з прав жінок. Переобиралася в 1996 і 1999 роках (від блоку «Єдиний Ізраїль»).
Після поразки на виборах 2003 року залишила партію «Авода» і приєдналася до «Мерецу» Йосі Бейліна. Очолила список партії на муніципальних виборах в Тель-Авіві 2004 року. Тоді партія отримала 5 із 31 місця й увійшла до коаліції Рона Хульдаї. До 2013 року відповідала за соціальні служби міста. Мер міста Рон Хульдаї вважав за краще не включати Яель в список на вибори 2013 року, і вона закінчила свою політичну кар'єру.
Посилання[ред. | ред. код]
- Яель Даян на сайті Кнесету
- «Атмосфера розкріпачує».
- Інтерв'ю з Яель Даян напередодні Параду гордості
- Яель Даян, донька полководця
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ חה"כ יעל דיין — Кнесет.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ הלכה לעולמה חברת הכנסת לשעבר יעל דיין — 2024.
- ↑ In conversation with Yael Dayan. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 22 квітня 2018.
- ↑ Tel-Aviv municipality- The Mayor and The Municipal Council. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 22 квітня 2018.
- ↑ שביט בן-אריה, חברות הכנסת: נשים מובילות בישראל, תשע"א-2011
- ↑ Yael Dayan: Public Activities Knesset website
- ↑ Yael Dayan: Public Activities Knesset website
|
|
Це незавершена стаття про політичну діячку Ізраїлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |