Яловець високий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ялівець високий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яловець високий
Juniperus excelsa subsp. polycarpos
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Яловець (Juniperus)
Вид:
J. excelsa
Біноміальна назва
Juniperus excelsa
M.Bieb., 1800

Яловець високий[1] (Juniperus excelsa) — вид вічнозелених хвойних дерев родини кипарисових (Cupressaceae). Поширений у субтропіках Північної Євразії. Реліктовий вид, занесений до Червоної книги України[2]. Ряд рідкісних угруповань яловцю високого занесені до Зеленої книги України[3].

Вічнозелене дерево до 15 м заввишки. Стовбур збіжистий, скривлений, у старому віці дуплистий. Кора сіра, відшаровується тонкими смужками. Хвоя завдовжки 1 мм, лускоподібна, тупа. Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні, вкриті дерев'янистими лусками.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал виду охоплює Балканські країни, Крим, Малу Азію, Кавказ, Центральну Азію.

У Криму поширений від мису Айя до Кара-Дагу, а також у Байдарській долині.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Запилюється в березні-квітні. Розмножується насінням. Шишкоягоди дозрівають через рік, восени.

Тривалість життя близько 600 років[4]. У Криму були знайдені дерева, вік яких був від 1000 до 2000 років. Найстаріший екземпляр ялівцю високого було виявлено фахівцями Київського еколого-культурного центру в районі мису Сарич на висоті Гугерджін. Його вік — дві тисячі років, обіймище стовбура 4,9 м, висота 15 м. Цей екземпляр фахівці вважають найстарішим деревом в Україні та Європі[5]. Неподалік, в урочищі Батилиман було знайдено шістнадцять дерев цього виду віком понад 1000 років. Одне дерево має вік 1400 років, два — по 1300 років, одне — 1200 років, одне — 1100 років, інші дерева по 1000 років. Обіймище стовбурів від 2,50 м  до 3,45 м, висота 8-12 м. Таким чином, було виявлено, що в урочище Батилиман на площі близько 4 га росте відразу 16 дерев, що мають вік 1000–1400 років.[6]

Екологія

[ред. | ред. код]

Ксерофіт. У Криму яловець високий найчастіше зростає на приморських крутих, переважно південних схилах, які сильно прогріваються, з щебенисто-кам'янистими ґрунтами, на вапняках, сланцях, виходах вулканічних порід. Зустрічається до висоти 400 м над рівнем моря. Формує рідколісся субсередземноморського, геміксерофільного типу. Трапляється у сухих фісташкових і пухнастодубових лісах.

Охорона

[ред. | ред. код]

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[7]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Так, яловець високий занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид)[2].

Внаслідок зведення гірських лісів та погіршення стану середовища існування окремі угруповання ялівцю високого стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України[3], зокрема 25 рослинних асоціацій, які належать до формації високояловцевих рідколісь (Junipereta excelsae):

  • високояловцеві рідколісся бородачеві;
  • високояловцеві рідколісся вузлуватопирійні;
  • високояловцеві рідколісся гайовосамосилові;
  • високояловцеві рідколісся гіпнові;
  • високояловцеві рідколісся емероїднов'язелево-стоколосовидночиєві;
  • високояловцеві рідколісся жасминово-безпліднотонконогові;
  • високояловцеві рідколісся жасминово-бородачеві;
  • високояловцеві рідколісся жасминово-гайовосамосилові;
  • високояловцеві рідколісся жасминово-гіпнові;
  • високояловцеві рідколісся жасминово-стоколосовидночиєві;
  • високояловцеві рідколісся звіробоєлистотаволгово-безпліднотонконогові;
  • високояловцеві рідколісся звіробоєлистотаволгово-гайовосамосилові;
  • високояловцеві рідколісся звіробоєлистотаволгово-гіпнові;
  • високояловцеві рідколісся кальєчебрецеві;
  • високояловцеві рідколісся каппадокійськостоколосові;
  • високояловцеві рідколісся лишайникові;
  • високояловцеві рідколісся скельнокуцоніжкові;
  • високояловцеві рідколісся скумпієво-вузлуватопирійні;
  • високояловцеві рідколісся стевеносонцецвітові;
  • високояловцеві рідколісся стоколосовидночиєві;
  • високояловцеві рідколісся червоноялівцево-безпліднотонконогові;
  • високояловцеві рідколісся червоноялівцево-вузлуватопирійні;
  • високояловцеві рідколісся червоноялівцево-кальєчебрецеві;
  • високояловцеві рідколісся червоноялівцево-каппадокійськостоколосові;
  • високояловцеві рідколісся червоноялівцево-стоколосовидночиєві.

Категорія охорони раритетних угруповань 1 (рідкісний тип асоційованоності домінантів різних ярусів, де домінант деревостану — яловець високий — є реліктовим видом, занесеним до Червоної книги України; рідкісні угруповання, що мають диз'юнктивне поширення у горах субсередземномор'я і знаходяться на північній межі ареалу). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).

Угруповання охороняються в Ялтинському гірсько-лісовому і Карадазькому природних заповідниках, природному заповіднику «Мис Мартьян», ботанічному заказнику «Канака» та ландшафтному заказнику «Фіолент» (АР Крим)[3].

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Високояловцеве рідколісся має велике протиерозійне та водоохоронне значення. Декоративна рослина, широко використовується в парковому будівництві.[8]

Деревина смолиста, червонувата, дуже тверда і добре опирається гниттю. Деревину використовували раніше для столярних робіт і поділок. Іноді використовували як будівельний матеріал та паливо[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Juniperus excelsa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Яловець високий у Червоній книзі України
  3. а б в Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 44—45)
  4. Червона книга України[недоступне посилання з вересня 2019]
  5. В районі миса Сарич виявлено гігантське дерево ялівцю високого, якому дві тисячі років[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. Аналітична записка Київського еколого-культурного центру. Архів оригіналу за 9 квітня 2014. Процитовано 12 грудня 2010.
  7. Яловець високий у Червоному списку МСОП
  8. а б Дикорастущие полезные растения СССР / Отв. ред. Т. А. Работнов. — М. : Мысль, 1976. — 360 с. (с. 46)

Література. Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]