Ямський район
| Ямський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УРСР)
|
| Округа/Область: | Сталінська область |
| Утворений: | 22 листопада 1938 року |
| Ліквідований: | 10 вересня 1959 року |
| Площа: | 0,6 тис. км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Яма |
| Кількість селищних рад: | 1 |
| Кількість сільських рад: | 14 |
| Районна влада | |
| Газета: | Ленінський шлях |
| Голова районної ради: | Потирайло Юхим Абрамович |
Ямський район — адміністративно-територіальна одиниця Сталінської області УРСР в її північно-східній частині.
Адміністративний центр — смт Яма.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Район існував протягом 1938—1959 років. Утворений 22 листопада 1938 року шляхом розукрупнення приміської зони міста Артемівська Сталінської області.[1] Ліквідований Указом Президії Верховної ради УРСР від 10 вересня 1959 року.[2] Територію було передано до складу Артемівського району. Орган влади — районний виконавчий комітет.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
При створенні до складу Ямського району входило 12 сільських рад: Ямська, Дронівська, Різниківська, Ворошилівська, Званівська, Переїзнянська, Миколаївська, Никифорівська, Кіровська, Василівська № 2, Берестівська, Яковлівська.[1]
В 1954 році, в зв'язку з укрупнення сільських рад шляхом об'єднання, кількість рад Ямського району зменшилася до 11. Були об'єднані с/р:
- Кіровська та Різниківська — в Різниківську с/р з центром в с. Різниківка.
- Івано-Дар'ївська та Ворошиловська Перша — в Ворошиловську Першу с/р з центром в с. Ворошилове Перше.
- Яколівська та Василівська — в Василівську с/р з центром в с. Василівка.
- Миколаївська та Переїзненська — в Переїзненську с/р з центром в с. Переїзне.[2]
Георгафія[ред. | ред. код]
Район розташовувався в північно-східній частині Сталінської області. Поверхня — хвиляста височина, розчленована ярами, балками і долинами річок.
Річки: Сіверський Донець (на пн. межі р-ну), Бахмутка та її притоки: Кам'янка, Яма, Суха, Суха Плітка, Васюківка.
Ґрунти чорноземні.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
З корисних копалин найбільше значення для економіки району мали доломіт та гіпс. Розроблялися промислові запаси корисних копалин, таких як: доломіт, вапняк, глина, крейда, гіпс, пісок.
Родовища[3]:
- Ямське родовище доломітів (ділянки Кам'янська, Дально-Серебрянська, Ближньо-Серебрянська).
- Ямське родовище крейди.
- Ямське родовище глини, аргілітів.
- Ямське родовище кварцового піску, піску будівельного.
- Нирківське родовище гіпсу.
- Никифорівське родовище тугоплавких та керамічних глин.
- Зовненське родовище піску будівельного.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 3. Арк. 28зв.
- ↑ а б Istoriya_ATD_Donetskoy_oblasti_1919-2000.pdf. www.docdroid.net (англ.). Процитовано 16 липня 2023.
- ↑ О Программе экономического и социального развития Артёмовского района на 2012 год (стр. 7 ) | Контент-платформа Pandia.ru. pandia.ru. Процитовано 20 липня 2023.