China United Airlines

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
China United Airlines
Дата створення / заснування 1986
Зображення
Країна  КНР
Вузловий аеропорт Пекін-Дасин (аеропорт)
Розташування штаб-квартири Пекін
Обліковий код авіакомпанії 822
Код авіакомпанії IATA KN
Код авіакомпанії ICAO CUA
Офіційний сайт
CMNS: China United Airlines у Вікісховищі

China United Airlines — приватна китайська авіакомпанія зі штаб-квартирою в Пекіні (Китайська Народна Республіка), що працює в сфері регулярних і чартерних авіаперевезень всередині країни. Єдиний оператор пекінського аеропорту Наньюань, який є портом приписки і головним транзитним вузлом (хабом) авіакомпанії[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Утворена в 1986 для здійснення повітряних перевезень під потреби Народно-визвольної армії Китаю. У зв'язку з виданням державного указу про заборону безпосередньої участі збройних сил країни в комерційній діяльності будь-якого роду у листопаді 2002 року авіакомпанія припинила виконання всіх регулярних, а в наступному році — і всіх інших рейсів.

У 2005 80% власності перевізника було реалізовано авіакомпанії Shanghai Airlines, другим великим власником акцій China United Airlines стала державна корпорація по оптовому експорту та імпорту.

4 червня 2005 Адміністрація цивільної авіації Китайської Народної Республіки відновила дозвіл на комерційні перевезення авіакомпанії. Незважаючи на те, що China United Airlines в даний час не належить військовим структурам, вона залишається єдиною комерційної авіакомпанією Китаю, якій дозволено використовувати військові аеродроми країни.

Інцидент з американськими спецслужбами

[ред. | ред. код]

У 2000 за замовленням уряду China United Airlines придбала за 120 мільйонів доларів лайнер Boeing 767-300ER для забезпечення перельотів першої особи держави Цзян Цземіня. За кілька днів до свого першого польоту на борту літака були виявлені приховані пристрої прослуховування, які встановлені в туалеті, салоні і навіть в узголів'я ліжка. «Жучки» при цьому контролювалися і керувалися дистанційно через орбітальні супутники. ЦРУ і американське посольство в Китаї від коментарів утрималися[2][3].

Маршрутна мережа

[ред. | ред. код]
Boeing 737-800
  •  КНР
    • Аньхой
      • Фуян — аеропорт Фуян Сігуань
    • Пекін
      • Пекін — пекінський аеропорт Наньюань хаб
    • Чунцін
      • Чунцін — міжнародний аеропорт Чунцін Цзянбей
    • Ґуандун
      • Гуанчжоу — міжнародний аеропорт Гуанчжоу Байюнь
      • Фошань — аеропорт Фошань Шаді
    • Хайнань
      • Санья — міжнародний аеропорт Санья Фінікс
    • Хунань
      • Чанша — міжнародний аеропорт Чанша Хуанхуа
    • Внутрішня Монголія
      • Баотоу — аеропорт Баотоу Ерлібань
      • Хайлар — аеропорт Хайлар Дуньшань
      • Хух-Хото — міжнародний аеропорт Хух-Хото Байта
      • Ордос — аеропорт Ордос Ерджен
      • Ляньюньган — аеропорт Ляньюньган Байтабу
    • Цзянсі
      • Ганьчжоу — аеропорт Ганьчжоу
    • Шеньсі
      • Юйлінь — аеропорт Юйлинь Юйян
    • Шаньдун
      • Ліньї — аеропорт Ліньї
    • Шанхай
      • Шанхай — міжнародний аеропорт Шанхай Хунцяо
    • Сичуань
      • Ченду — Міжнародний аеропорт Ченду Шуанлю
    • Чжецзян
      • Ханчжоу — міжнародний аеропорт Ханчжоу Сяошань
      • Цюйчжоу — аеропорт Цюйчжоу

У листопаді 2011 флот становили такі літаки, середній вік яких дорівнював 11,6 років[4]:

Повітряний флот авіакомпанії China United Airlines
Тип літака В експлуатації Пасажирських місць

(Перший/Економ)

Примітки
Boeing 737-700
2
Boeing 737-800
8
144 (8/156)
Ту-154М
4
Всього
14

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Directory: World Airlines. Flight International. 3 квітня 2007. с. 65.
  2. BBC:江泽民专机险遭窃听. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 25 серпня 2017.
  3. http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/northamerica/usa/1382116/China-finds-spy-bugs-in-Jiangs-Boeing-jet.html [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] China finds spy bugs in Jiang’s Boeing jet by Damien McElroy and David Wastell; The Daily Telegraph
  4. China United Airlines fleet list at planespotters.net. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 25 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]