Elle Ukraine
 | ||||
 | ||||
| Обкладинка вересневого випуску «Elle Україна» 2014 року з 52-річною дружиною українського президента Мариною Порошенко | ||||
| Країна видання |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | декілька мовd | |||
| Головний редактор | Софія Забугаd | |||
| Власник | Lagardèred | |||
| Видавець |
| |||
| Засновано | 2001 | |||
| | ||||
| elle.ua | ||||
Elle Ukraine — українське видання французького жіночого журналу Elle, що виходить в Україні з 2001 року. Сукупна аудиторія станом на 2016 рік складала 1 401 000 осіб[1]. Відвідуваність порталу видання у травні 2020 року склала 814 000 візитів[2].
Історія[ред. | ред. код]
Жіночий глянець «Elle Україна» про моду та стиль життя було засновано в Києві у 2001 році видавничим домом французької медіакомпанії Lagardère[3] та запущено компанією «Ашет Філіпакі Шкульов-Україна», на той час дочірнім підприємством російського видавничого дому Hachette Filipacchi Shkulev[4]. Перший номер журналу вийшов у тому ж році. Героїнею обкладинки дебютного, квітневого випуску стала американська актриса та модель Ума Турман[5].
У вересні 2008 року головним редактором призначено Соню Забугу, яка раніше очолювала відділ моди «Elle Україна». Колишнього головного редактора, Нану Морозову, переведено на позицію редакційного директора групи Elle в Україні[6].
6 березня 2012 року відбувся запуск elle.com.ua. Проєкт очолила Ганна Медведєва, випускаючий редактор журналу «Elle Україна»[7]. Через рік портал було перенесено на домен elle.ua.
Впродовж 20 років Elle в Україні випускав видавничий дім HS Ukraine, який до продажу Володимиру Помукчинському мав назву Hearst Shkukev Ukraine, і був українською філією російського видавничого дому Hearst Shkukev Media бізнесмена Віктора Шкульова. У травні 2021 року новим видавцем та організатором заходів Elle та Elle Decoration в Україні став видавничий підрозділ Domio Publishing однойменного українського дистриб'ютора предметів інтер'єрного дизайну[8].
На початку грудня 2021 року «Elle Україна» перейшов на українську мову. Перший україномовний здвоєний номер за грудень 2021 року та січень 2022-го прикрашає фотографія української моделі Христини Пономар з текстовими виносами на обкладинці українською “Початок нового ̶р̶о̶к̶у̶ життя” та “Перший українською”. Протягом кількох днів після публікації соцмережі Elle Ukraine продовжували вести російською мовою, проте після того, як 7 грудня редакція виклала цифрову обкладинку, Instagram видання теж перейшов на українську мову[9].
З початком Російського вторгнення в Україну випускати друковані версії видання «Elle Україна» стано неможливо. Редакція не припиняла своєї роботи та ухвалила рішення випускати нові номери в цифровому форматі. Через три тижні, у квітні 2022-го, редакція презентувала перший цифровий номер, що отримав назву Hope (укр. Надія) і, на відміну від попередніх, не був присвячений типовим для видання тем. На його обкладинці світлина Харкова Кирила Гончара, на якій зображено Майдан Конституції та будівлю з кав'ярнею із забитими після авіанальоту вікнами, на тлі якої харківська художниця Олександра Анісімова зобразила у вигляді ілюстрації душі містян, які загинули внаслідок російської агресії[10]. Номер став доступний для безкоштовного завантаження у форматі PDF англійською та українською мовами на ресурсі elle.ua. У липні того ж року вийшов другий безоплатний цифровий номер з текстовими виносами “Виклики часу Жити! Боротися! Перемагати!” на обкладинці авторства Юлії Портарескул. Обидва випуски стали своєрідним військовим часописом, який задокументував життя в Україні під час війни, і після запиту від читачів редакція видання вирішила випустити друковану версію. Перший друкований номер було презентовано у грудні того ж року. Він містить всередині підсумки пройдешнього року, а на обкладинці зображено президента України Володимира Зеленського разом з першою леді, з елементами культурної спадщини України та текстовими виносами “Stop war” та “Ukraine 2022”[11].
У травні 2023 року редакція презентувала перший у 2023 році друкований номер і перший випуск, в якому редакція намагається повернутися до концепції жіночого глянцю та анонсувала появу у точках продажу з 15 травня. Обкладинку прикрасила українська співачка Тіна Кароль, яка в інтерв'ю старшій редакторці «Elle Україна» Світлані Кравченко розповіла про музичну експансію, благодійність, культурну дипломатію тощо[12].
Критика[ред. | ред. код]
Обкладинка ювілейного номера вересня 2021 року, присвяченого 20-тій річниці виходу видання в Україні, з дружиною президента Оленою Зеленською, містила світлину на якій у першої леді обрізано частину голови, а поруч помітно чиєсь плече, без решти цієї людини на фото[13].
У червні 2023 року читачі звинуватили видання в ейджизмі, через опублікований на ресурсі elle.ua 29 червня матеріал із заголовком “Як «правильно» старішати, або Чи є життя після 30 років?”. Після негативної реакції у мережі на недоречний заголовок та використання зображення з серіалу І просто так..., в якому демонструється життя жінок «50+», а не «30+», без жодних пояснень редакція перейменувала матеріал на “Чому «правильного» старіння не існує та як на його сприйняття впливають стереотипи”[14].
Головний редактор[ред. | ред. код]
- Нана Морозова (2001—2008);
- Софія Забуга (з 2008 року).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тимофєєв, Роман (21 квітня 2016). 15 фактов об ELLE Украина [15 фактів про ELLE Україна]. elle.ua (укр.). Hearst Shkulev Ukraine. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Яким онлайн-медіа віддають переваги українки: ТОП-20 сайтів. bigkyiv.com.ua (укр.). Інформаційне агентство "Великий Київ". 11 червня 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 20 липня 2023.
- ↑ Кочешкова, О. А. (2009). Elle Украина [Elle Україна] (укр.). Т. 9. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Lagardère продає свій британський видавничий бізнес корпорації Hearst. detector.media (укр.). Детектор медіа. 4 січня 2011. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Ukrainian Fashion Week. ufw.afore.in.ua (укр.). 2022. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Главным редактором ELLE назначена Соня Забуга [Головним редактором ELLE призначено Соню Забугу]. mmr.ua (рос.). 12 вересня 2008. Процитовано 22 червня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Главный сайт о моде – ELLE стартовал в Украине [Головний сайт про моду – ELLE стартував в Україні]. advertology.ru (рос.). Арт-Образ. 6 березня 2012. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Балашова, Люба (11 травня 2021). В українського ELLE змінився видавець. biz.nv.ua (укр.). Видавничий дім «Медіа-ДК». Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Журнал Elle Ukraine впервые вышел на украинском языке [Журнал Elle Ukraine вперше вийшов українською мовою]. gazeta.ru (рос.). Газета.Ру. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Український Elle помістив на обкладинку фото зруйнованого Харкова. 2day.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Плахтій, Альона (30 грудня 2022). ELLE присвятив перший друкований номер сучасним подіям в Україні. insider.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Шмітт, Вероніка (10 травня 2023). Знімали на плівку. Тіна Кароль знялася без макіяжу у фотосесії для Elle. life.nv.ua (укр.). Видавничий дім «Медіа-ДК». Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ Відомий журнал «втулив» на обкладинку ювілейного випуску фото Зеленської, де немає півголови. kyiv.media (укр.). Телекомпанія Київ. 2 вересня 2021. Процитовано 20 липня 2023.
- ↑ Пасічник, Каріна (30 червня 2023). «Чи є життя після 30 років?». Elle Україна викликав обурення в Мережі ейджиським заголовком — редакція його замінила. life.nv.ua (укр.). Видавничий дім «Медіа-ДК». Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про журнал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |