Friendly Floatees
21 січня 1992 року, суховантажне судно що перевозило 30000 гумових каченят (Friendly Floatees) з Гонконгу до Такоми (США) потрапило в ураган, через це каченята вирушили у вільне плавання. За три місяці перші 20 тисяч досягли берегів Індонезії, Австралії та Південної Америки. Решта десять тисяч за рік пройшла повз Аляску і ще за три роки потрапила в Тихий Океан, в Японію.[1]
Але історія на цьому не закінчується, деякі з качок-першопрохідців пройшли Берингову протоку і вмерзли в антарктичний лід, де продовжили рухатись зі швидкістю близько милі на добу. У 2000 році вони з'являються в північній Атлантиці. Лід тане і качки продовжують свою подорож, щоб нарешті повернутися до в Північної Америки з боку Атлантичного Океану аж у 2003 році.[2]
Ще за п'ять років останні качки були знайдені у Великій Британії, про що навіть була опублікована стаття в місцевому географічному журналі.[3]
Ця історія привернула велику увагу міжнародних метеорологічної та географічної спільнот, оскільки дозволила вивчити особливості руху океанських течій. Окрім цього качки змішувались з різним сміттям і відрізнялися за кольором.
На сьогодні качки-мандрівниці є предметом пошуку колекціонерів. У 2011 році вийшла книга, в якій було підраховано, що вдалося прослідкувати долю 28800 птахів.[4]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2015) |
- ↑ Internet Archive, Donovan (2011). Moby-duck : the true story of 28,800 bath toys lost at sea and of the beachcombers, oceanographers, environmentalists, and fools, including the author, who went in search of them. New York : Viking. ISBN 978-0-670-02219-9.
- ↑ Geotimes - September 2007 - Voyage of the ducks. www.geotimes.org. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Found: The first 'Friendly Floatee' rubber duck in Britain. Mail Online. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Saeed, Saeed (1 березня 2011). Scientists make use of rubber ducks to understand ocean currents. The National (англ.). Процитовано 3 травня 2024.