Modus tollens

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Modus tollens (укр. спосіб, що заперечує) — це формальна назва для доведення від супротивного. Вживається також скорочення MT.

Modus tollens є простою, часто вживаною формою аргументації:

Якщо P, то Q.
Q є хибою.
Тому P є хибою.

Використовуючи логіко-операторну нотацію:

,
,
.

де є логічним твердженням.

Або, у теоретико-множинній формі:

,
,

( є підмножиною . не належить . Отже, не належить ).


Аргумент має два посилання. Перше посилання це умовне твердження «якщо — то», а саме, що із P випливає Q. Другим посиланням є те, що Q є хибою. З цих двох посилань випливає, що P є хибою. (Якщо P істинне, то Q також істинне з першого посилання, але це суперечить другому посиланню). Важливо зауважити, що в правдивому судженні, якщо посилання істинні, то висновок обов'язково випливає.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]