USS Blueback (SS-326)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
США
Назва: «Блюбек» (англ. USS Blueback (SS-326)
Замовлений: 6 червня 1942
Будівник: General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут
Закладений: 29 липня 1943
Спуск на воду: 7 травня 1944
На службі: 28 серпня 1944
Знятий: 23 травня 1948
Доля: передана Туреччині, 30 листопада 1973 повернутий США та зданий на злам
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу «Балао»
Водотоннажність: 1550 над водою, 2460 при зануренні
Довжина: 95,02 м
Ширина: 8,31 м
Осадка: 5,13 м
Двигуни:
  • 4 дизелі General Motors Model 16-278А V16 потужністю 4 МВт
  • 4 електромотори General Electric потужністю 2 МВт
Швидкість: 20,25 вузла (над водою), 8,75 вузла (при зануренні)
Дальність
плавання:
20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Автономність: 75 діб
Максимальна
глибина:
120 м
Екіпаж: 10 офіцерів, 70—71 матрос
Озброєння:
  • 10 × 533 мм торпедних апарата (6 носових, 4 кормових), 24 торпеди
  • 1 × 127 мм палубна гармата / 25 калібрів,
  • зенітне озброєння 1 х 40 мм «Бофорс»
    та 1 х 20 мм «Ерлікон»

«Блюбек» (англ. USS Blueback (SS-326)) — підводний човен військово-морських сил США типу ««Балао»», споруджений під час Другої світової війни.

Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у Гротоні, штат Коннектикут. Після проходження випробувань поблизу Ньюпорту (Род-Айленд) та Кі-Весту (Флорида) човен 20 жовтня 1944-го вирушив до місця служби та 22 листопада прибув до Перл-Гарбору, де увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

Походи

[ред. | ред. код]

Всього човен здійснив три бойові походи.

1-й похід

[ред. | ред. код]

16 грудня 1944-го «Блюбек» покинув базу, а 27—29 грудня відвідав для бункерування острів Сайпан (Маріанські острови). Сюди ж він доправив підібраних неподалік чотирьох пілотів літака B-24. На початку січня 1945-го човен досяг визначеного йому району бойового патрулювання у Східнокитайському морі на захід від центральної групи островів Рюкю. Не досягнувши тут успіху, «Блюбек» в кінці січня — на початку лютого так само безрезультатно витратив по кілька днів для пошуку цілей у двох районах Південнокитайського моря — між Формозою та Гонконгом і біля узбережжя центрального В'єтнаму. У підсумку 15 лютого «Блюбек» прибув до затоки Субік-Бей на Філіппінах.

2-й похід

[ред. | ред. код]

4 березня 1945-го човен попрямував до узбережжя центрального В'єтнаму. Тут до кінця березня він у трьох різних випадках потопив артилерійським вогнем 5 вітрильників, а от атаки на два фрегати та конвой виявились безрезультатними (дві із п'яти випущених по фрегатам торпед почали описувати циркуляцію та ледве не влучили у сам «Блюбек»). 17 квітня човен прибув до бази у Фрімантлі на узбережжі західної Австралії.

3-й похід

[ред. | ред. код]

12 травня 1945-го «Блюбек» вийшов до району бойового патрулювання у Яванському морі. 21 травня за чотири десятки кілометрів на південний захід від острова Бавеан човен вступив у артилерійський бій з мисливцем за підводними човнами CH-1 та пошкодив його (можливо відзначити, що за два місяці цей японський корабель буде повторно пошкоджений снарядами іншого американського підводного човна Blenny, проте у підсумку переживе війну). 3 червня за пів сотні кілометрів північніше від Батавії (Джакарта) «Блюбек» знову застосував артилерію та потопив люгер і сампан. 5 та 7 червня човен зустрічав важкий крейсер «Асігара» у супроводі есмінця «Камікадзе», котрі прямували із Сінгапуру до Батавії та назад. «Блюбек» не зміг зайняти положення для атаки, зате його повідомлення отримав англійський підводний човен «Треншент», котрий перехопив та потопив крейсер.

14 червня 1945-го «Блюбек» прибув до Фрімантлу щоб поповнити запас торпед (в Яванському морі човен провів кілька невдалих торпедних атак), а 21 червня продовжив 3-й похід. 27 червня у морі Балі за три десятки кілометрів від островів Кангеан він потопив мисливець за підводними човнами № 2. 9 липня за пів сотні кілометрів північніше від Батавії він знову знищив артилерійським вогнем люгер, а через шість днів за кілька десятків кілометрів на південь від входу до протоки Карімата (веде до Південнокитайського моря) обстріляв та потопив шхуну. 20 липня «Блюбек» завершив похід у бухті Субік-Бей на Філіппінах.[1]

Післявоєнна доля

[ред. | ред. код]

Після війни багато підводних човнів вивели в резерв, проте Blenny кілька років продовжував діяти у складі Тихоокеанського флоту. У травні 1948-го він прибув до Ізміру та 23 травня був переданий до складу ВМС Туреччини, де отримав назву «TCG İkinci Inönü (S331)».

30 листопада 1973 року човен повернули США, після чого його здали на злам.

Бойовий рахунок

[ред. | ред. код]
Дата Назва Тип Тоннаж Місце
27.06.1945 CH-2 мисливець за підводними човнами 300 7°25'S 116°00'E

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Т. Роско. Боевые действия подводных лодок США во Второй мировой войне. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1957. (сокращенный перевод с английского). Theodore Roscoe «United States submarine operations in World War II», Annapolis, 1950

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Blueback (SS-326) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.