Un dì, felice, eterea

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Un dì, felice, etereaітал. "Одної щасливої днини") — дует з першого акту опери Джузеппе Верді «Травіата» на лібрето Франческо Марія П'яве.

За сюжетом опери, дует виконують головні герої: провінційний юнак Альфред Жермон (тенор) і куртизанка Віолетта Валері (сопрано), під час званої вечері, що дає Валері у своєму паризькому салоні. Альфред, який з першого погляду закохався в чарівну Віолетту, зізнається їй у своїх почуттях, але отримує відмову.

Мелодія дуету є важливою мелодійною складовою опери. Як пояснює Алан Монтгомері, дует слугує виразним прикладом роботи Верді з додатковими вказівками для виконавців: початок партії Альфреда композитор маркує стакато, щоб підкреслити, що герой зважує кожне слово[1].

Дует був записаний багатьма видатними виконавцями у рамках запису всієї опери або ж окремо. Широко відомі, зокрема, запис Марії Каллас і Джузеппе ді Стефано (1955), запис того ж Ді Стефано з іншого солісткою, Антоніеттою Стелла (1952; як зазначає сучасний критик, партія Альфреда «ніколи не була проспівана настільки зворушливо, хоча і з досконалим самовладанням»[2]), трактування Джоан Сазерленд і Лучано Паваротті, Анни Нетребко і Роландо Вильясона (2005).

Музику дуету було використано у фільмі «Красуня» (1990). У 2004 році дует (у одноголосному виконанні) був записаний Девідом Бірном і увійшов до його альбому Grown Backwards.

Пеерклад

[ред. | ред. код]
Італ. оригінал Франческо Марії П'яве Укр. переклад Олекси Кириченка

Альфред
Un dì, felice, eterea,
Mi balenaste innante,
E da quel dì tremante
Vissi d’ignoto amor.
Di quell’amor che palpito
Dell’universo intero,
Misterioso, altero,
Croce e delizia cor.
Віолетта
Ah, se ciò è ver, fuggitemi,
Solo amistade io v’offro:
Amar non so, nè soffro
Un così eroico amor.
Io sono franca, ingenua;
Altra cercar dovete;
Non arduo troverete
Dimenticarmi allor.

Альфред
Одної щасливої днини
ти засліпила красою!
З того часу живе в мені
Ця протирічна любов!
Це та любов, що вміщує
Весь наш всесвіт цілком!
Таємнича і гордовита...
Ніби, любов, і, точно, журба!
Віолетта
Краще про це забути.
Згодна я лиш на дружбу!
Я не здатна страждати
Від божевільного кохання!
З тобою я відверта.
Знайди іншу жінку!
Без проблем
Ти забудеш про мене!

Медіа

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. «Un+di,+felice,+eterea» Alan Montgomery.
  2. Barry Brenesal. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.