Пугач Валерій Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 47: Рядок 47:


== Основні праці В. М. Пугача англійською ==
== Основні праці В. М. Пугача англійською ==
# The LHCb detector at the LHC //Journal of instrumentation 3 (08), S08005 (in collaboration) <ref>{{Cite web|url=https://inspirehep.net/author/profile/V.M.Pugatch.1|title=Pugatch, Valery - Profile - INSPIRE-HEP|website=inspirehep.net|language=en|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# The LHCb detector at the LHC //Journal of instrumentation 3 (08), S08005 (in collaboration) <ref>{{Cite web|url=http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1748-0221/3/08/S08005/meta|title=Pugatch, Valery - Profile - INSPIRE-HEP|last=|first=|date=|website=inspirehep.net|publisher=|language=en|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# Differential branching fraction and angular analysis of the decay B0→ K∗ 0μ+ μ− // Journal of High Energy Physics 2013 (8), 131 (in collaboration)
# Differential branching fraction and angular analysis of the decay B0→ K∗ 0μ+ μ− // Journal of High Energy Physics 2013 (8), 131 (in collaboration)<ref>{{Cite news|url=https://link.springer.com/article/10.1007/JHEP08(2013)131|title=Differential branching fraction and angular analysis of the decay B0 → K∗0μ+μ−|last=Collaboration|first=The LHCb|last2=Aaij|first2=R.|last3=Beteta|first3=C. Abellan|last4=Adeva|first4=B.|last5=Adinolfi|first5=M.|last6=Adrover|first6=C.|last7=Affolder|first7=A.|last8=Ajaltouni|first8=Z.|last9=Albrecht|first9=J.|date=2013-08-01|pages=131|language=en|work=Journal of High Energy Physics|volume=2013|doi=10.1007/JHEP08(2013)131|issn=1029-8479|issue=8|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# Angular analysis of the B0→ K* 0μ+ μ− decay using 3 fb− 1 of integrated luminosity // Journal of High Energy Physics 2016 (2), 104 (in collaboration)
# Angular analysis of the B0→ K* 0μ+ μ− decay using 3 fb− 1 of integrated luminosity // Journal of High Energy Physics 2016 (2), 104 (in collaboration) <ref>{{Cite news|url=https://link.springer.com/article/10.1007/JHEP02(2016)104|title=Angular analysis of the B0 → K*0μ+μ− decay using 3 fb−1 of integrated luminosity|last=Collaboration|first=The LHCb|last2=Aaij|first2=R.|last3=Beteta|first3=C. Abellán|last4=Adeva|first4=B.|last5=Adinolfi|first5=M.|last6=Affolder|first6=A.|last7=Ajaltouni|first7=Z.|last8=Akar|first8=S.|last9=Albrecht|first9=J.|date=2016-02-01|pages=104|language=en|work=Journal of High Energy Physics|volume=2016|doi=10.1007/JHEP02(2016)104|issn=1029-8479|issue=2|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# First evidence for the decay B s 0→ μ+ μ− // Physical review letters 110 (2), 021801 (in collaboration) <ref>{{Cite news|url=https://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRevLett.110.021801|title=<nowiki>First Evidence for the Decay ${B}_{s}^{0}\ensuremath{\rightarrow}{\ensuremath{\mu}}^{\mathbf{+}}{\ensuremath{\mu}}^{\mathbf{\ensuremath{-}}}$</nowiki>|last=LHCb Collaboration|last2=Aaij|first2=R.|last3=Abellan Beteta|first3=C.|last4=Adametz|first4=A.|last5=Adeva|first5=B.|last6=Adinolfi|first6=M.|last7=Adrover|first7=C.|last8=Affolder|first8=A.|last9=Ajaltouni|first9=Z.|date=2013-01-07|pages=021801|work=Physical Review Letters|volume=110|doi=10.1103/PhysRevLett.110.021801|issue=2|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# First evidence for the decay B s 0→ μ+ μ− // Physical review letters 110 (2), 021801 (in collaboration)
#<nowiki> Inclusive W and Z production in the forward region at\sqrt {s}= 7\,{\text {TeV}} // Journal of High Energy Physics 2012 (6), 58 (in collaboration) </nowiki><ref>{{Cite news|url=https://link.springer.com/article/10.1007/JHEP06(2012)058|title=<nowiki>Inclusive W and Z production in the forward region at $ \sqrt {s} = 7\,{\text{TeV}} $</nowiki>|last=Collaboration|first=The LHCb|last2=Aaij|first2=R.|last3=Beteta|first3=C. Abellan|last4=Adametz|first4=A.|last5=Adeva|first5=B.|last6=Adinolfi|first6=M.|last7=Adrover|first7=C.|last8=Affolder|first8=A.|last9=Ajaltouni|first9=Z.|date=2012-06-01|pages=58|language=en|work=Journal of High Energy Physics|volume=2012|doi=10.1007/JHEP06(2012)058|issn=1029-8479|issue=6|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# Inclusive W and Z production in the forward region at\sqrt {s}= 7\,{\text {TeV}} // Journal of High Energy Physics 2012 (6), 58 (in collaboration)
# Observation of J/ψ p Resonances Consistent with Pentaquark States in Λ b 0→ J/ψ K− p Decays // Physical review letters 115 (7), 072001 (in collaboration) <ref>{{Cite news|url=https://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRevLett.115.072001|title=<nowiki>Observation of $J/\ensuremath{\psi}p$ Resonances Consistent with Pentaquark States in ${\mathrm{\ensuremath{\Lambda}}}_{b}^{0}\ensuremath{\rightarrow}J/\ensuremath{\psi}{K}^{\ensuremath{-}}p$ Decays</nowiki>|last=LHCb Collaboration|last2=Aaij|first2=R.|last3=Adeva|first3=B.|last4=Adinolfi|first4=M.|last5=Affolder|first5=A.|last6=Ajaltouni|first6=Z.|last7=Akar|first7=S.|last8=Albrecht|first8=J.|last9=Alessio|first9=F.|date=2015-08-12|pages=072001|work=Physical Review Letters|volume=115|doi=10.1103/PhysRevLett.115.072001|issue=7|accessdate=2017-11-02}}</ref>
# Observation of J/ψ p Resonances Consistent with Pentaquark States in Λ b 0→ J/ψ K− p Decays // Physical review letters 115 (7), 072001 (in collaboration)


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 13:18, 2 листопада 2017

Пугач Валерій Михайлович
Народився 30 січня 1945(1945-01-30) (79 років)
Попасна
Країна Україна
Діяльність фізик
Alma mater Киівський Держуніверситет ім. Т.Г. Шевченка
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Інститут ядерних досліджень НАН України[1]
Посада зав. відділу фізики високих енергій Інституту ядерних досліджень НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: ядерні дослідження

Пугач Валерій Михайлович (нар. 30 січня 1945(19450130), Попасна, Луганська обл., Україна)   — фізик (фізика атомного ядра та елементарних частинок), професор, відомий вчений в галузі досліджень фізики взаємодії ядер та елементарних частинок в широкому діапазоні енергій. Створив новий напрямок досліджень впливу ядерного середовища на спостережувані характеристики розпаду короткоживучих ядер в багато-частинкових реакціях. Ним розвинуто метод визначення часу життя, спіну та парності короткоживучих ядерних станів, встановлено деформацію їх характеристик, зумовлену впливом кулонівського та ядерного поля супутніх ядер, ефектами ближнього розсіяння та інтерференції.

Біографія

Народився 30 січня 1945 р. в м. Попасна (Луганська обл., Україна). За освітою та родом діяльності – фізик, закінчив у 1966 р. фізичний ф-т Киівського Держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка. У 1975 р. захистив кандидатську і в 1986 р. докторську дисертації, присвячені дослідженням багаточастинкових ядерних реакцій по спеціальності “Фізика атомного ядра та елементарних частинок”.
З 1993 р. – професор. Вільно володіє українською, російською та англійською мовами.
В Національній Академії Наук України працює з 1965р. в Інституті фізики, а потім в Інституті ядерних досліджень на посадах:

  • з 1970 р. - інженер,
  • з 1973 р. – мол. наук. співр.,
  • з 1979 р. – вчений секретар інституту,
  • з 1983 р. – ст. наук. співр.,
  • з 1985 р. – зав. лабораторією корельованих ядерних процесів,
  • з 1996 р. – провідний науковий співробітник відділу ядерних реакцій,
  • з 2005 р. по цей час - зав. відділу фізики високих енергій.

Одружений, має трьох синів.

Основні напрямки наукових досліджень та діяльності

Наукову діяльність розпочав у 1965 р. в Інституті Фізики НАН України під керівництвом академіка НАН України О.Ф. Нємця та д.ф.м.н. М.В. Соколова. За його участю були виконані кореляційні дослідження реакції розщеплення дейтронів в полі ядер. Було встановлено немонотонну залежність поперечних перерізів цього процесу від масового числа ядра (ефект Нємця) та розроблено методику дослідження поверхні ядер в таких еспериментах (1965 – 1977 р. разом з М.В. Соколовим, Б.Г. Стружко, М.В. Євлановим та інш.).
Дослідив широке коло багаточастинкових ядерних реакцій, ініційованих легкими та важкими іонами, в кінематично повних експериментах на прискорювачах ЕГ-5, У-120 та У-240 ІЯД НАН України, НЕП-100 ІЯФ РАН (м. Новосибірськ), ізохронному циклотроні Ядерного Центру (м. Карлсруе) та тандем-генераторі Макс-Планк-Інституту ядерної фізики (м. Хайдельберг, ФРН). Винайшов залежність спостережуваних параметрів двохфрагментних а також гігантських резонансів ядер від умов їх збудження та розпаду (1970 -1988р. разом з О.Ф. Нємцем, Ю.М. Павленко. В.В. Комаровим, А.М. Поповою, В. Л.Шабловим та інш.). Розвинув застосування явищ перерозсіяння та інтерференції для визначення часу життя, спіну та парності короткоживучих ядерних станів, що збуджуються в багаточастинкових ядерних реакціях (разом з В.А. Пилипченко, Ю.О. Васильєвим, О.В. Бочкарьовим та інш.)
Визначив характеристики та властивості збудження глибоколежачих протонно-діркових станів ядер, які використовувались для подальшиого розвитку квазичастинково-фононної моделі ядра (1982 - 1992 р. разом з Г. Вагнером, П. Грабмаіром, А.І. Вдовіним, Б.Б. Войцеховським, С.Г. Поповим та інш.).
Встановив субмікронну позиційну чутливість напівпровідникових стріп-детекторів та розробив систему підтримки їх працездатності за умов надвисоких радіаційних навантажень (1986-1998 р. разом з А.Б. Розенфельдом, В.А. Ківою, Ю.О. Васильєвим, К.Т. Кнопфле, К. Бауером, Б. Швінгерхойером та інш.).
Створив експериментальну методику для дослідження генерації швидких іонів потужними імпульсами СО2 лазера (1988-1992 р. в ІЯД НАН України та ІОФ РАН (м. Москва) разом з Ю.М. Павленко, В.В. Аполоновим, Ю.М. Калачовим, В.В, Добриковим та інш.).
Розробив нові методи контролю радіоактивного забруднення навколишнього середовища в т.ч. за завданням Міжнародного Агентства з Атомної Енергії (1986 – 1994 р. разом з Ю.М. Павленко, В.В. Осташко, М.М. Ткачом, Г.В. Пітатєлєвим та інш.). Приймав участь в роботі Оперативної Міжвідомчої Групи Радіаційної обстановки при Урядовій Комісії СРСР по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р.
Розробив новий тип радіаційно стійких детекторів потоків заряджених частинок високих енергій – Металеві Фольгові Детектори, які застосовуються в експериментах на прискорювачах DESY (Hamburg), CERN (Geneva), Макс-Планк-Інституті ядерної фізики (м. Хайдельберг, ФРН), ІЯД НАН України (1994 – 2004 р. разом з М.М.Ткачом, В.Є. Аушевим, Ю.О. Васильєвим, В.Л. Перевертайло, К.Т. Кнопфле, М. Шмелінгом та інш.).
За ініціативою та участю В.М. Пугача розроблено фізико-технічні основи детекторів іонізуючого випромінювання нового класу– металевих детекторів, успішно застосованих як для досліджень з фізики релятивістських зіткнень ядер в експериментах HERA-В (DESY, Hamburg) та LHCb (CERN, Geneva), так і в суміжних галузях науки для дослідження спектрів мас важких іонів в ІПФ НАН України (м. Суми), миттєвого вимірювання просторового розподілу дози для цілей фракціонованої радіотерапії на біо-медичній лінії ID17 (ESRF, Grenoble) та в клінічному центрі важких іонів (HIT, Heidelbeg), вивчення динаміки фазових переходів в металах при нагріванні/охолодженні на установці швидкісного рентгено-структурного аналізу в ІПМ НАН України (м. Київ). Ці роботи одержали суттєвий розвиток за підтримки програми CNCP (Великобританія, проект Р396, УНТЦ). Виконано успішні дослідження ММД на синхротронах ESRF (Grenoble, France), DIAMOND (Oxfordshire, UK), PETRAII (DESY, Hamburg), PSI (Villigen, Switzerland). Продемонстровано можливість застосування металевих мікростріпових детекторів як елементів електронної фокальної площини мас-спектрометрів.
Розробив та впровадив нові мішенні комплекси та детектори для експериментів на накопичувальних кільцях релятивістських частинок, за допомогою яких досліджуює процеси утворення і розпаду різних кваркових станів в залежності від ядерного середовища (1990 – 2004 р. разом з Ю.М. Павленко, В.Є Аушевим, В.Л. Перевертайло, Б.Б.Войцеховським, К. Ехретом, К. Кнопфле, М. Шмелінгом та інш.).
Є засновником та входить до складу Правлінь Міжнародних Колаборацій HERA-B (DESY, Hamburg), LHCb (CERN, Geneva), СВМ (Darmstadt), метою яких є пошук сигналів Нової фізики за межами Стандартної Моделі взаємодій елементарних частинок, причин асиметричної розбудови Всесвіту (матерія-антиматерія), нового стану речовини – кварк-глюонної плазми, тощо.
Організатор та учасник багатьох наукових форумів, в т.ч. міжнародних, з фізики ядра та елементарних частинок (Транс-Європейська Школа з фізики високих енергій, зимні курси лекцій з фізики елементарних частинок та інш.)

Основні праці В. М. Пугача англійською

  1. The LHCb detector at the LHC //Journal of instrumentation 3 (08), S08005 (in collaboration) [2]
  2. Differential branching fraction and angular analysis of the decay B0→ K∗ 0μ+ μ− // Journal of High Energy Physics 2013 (8), 131 (in collaboration)[3]
  3. Angular analysis of the B0→ K* 0μ+ μ− decay using 3 fb− 1 of integrated luminosity // Journal of High Energy Physics 2016 (2), 104 (in collaboration) [4]
  4. First evidence for the decay B s 0→ μ+ μ− // Physical review letters 110 (2), 021801 (in collaboration) [5]
  5. Inclusive W and Z production in the forward region at\sqrt {s}= 7\,{\text {TeV}} // Journal of High Energy Physics 2012 (6), 58 (in collaboration) [6]
  6. Observation of J/ψ p Resonances Consistent with Pentaquark States in Λ b 0→ J/ψ K− p Decays // Physical review letters 115 (7), 072001 (in collaboration) [7]

Посилання

Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
  1. ↑ ORCID — 2012. — ed. size: 11496507
  2. ↑ Pugatch, Valery - Profile - INSPIRE-HEP. inspirehep.net (англ.). Процитовано 2 листопада 2017.
  3. ↑ Collaboration, The LHCb; Aaij, R.; Beteta, C. Abellan; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Adrover, C.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z.; Albrecht, J. (1 серпня 2013). Differential branching fraction and angular analysis of the decay B0 → K∗0μ+μ−. Journal of High Energy Physics (англ.). Т. 2013, № 8. с. 131. doi:10.1007/JHEP08(2013)131. ISSN 1029-8479. Процитовано 2 листопада 2017.
  4. ↑ Collaboration, The LHCb; Aaij, R.; Beteta, C. Abellán; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z.; Akar, S.; Albrecht, J. (1 лютого 2016). Angular analysis of the B0 → K*0μ+μ− decay using 3 fb−1 of integrated luminosity. Journal of High Energy Physics (англ.). Т. 2016, № 2. с. 104. doi:10.1007/JHEP02(2016)104. ISSN 1029-8479. Процитовано 2 листопада 2017.
  5. ↑ LHCb Collaboration; Aaij, R.; Abellan Beteta, C.; Adametz, A.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Adrover, C.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z. (7 січня 2013). First Evidence for the Decay ${B}_{s}^{0}\ensuremath{\rightarrow}{\ensuremath{\mu}}^{\mathbf{+}}{\ensuremath{\mu}}^{\mathbf{\ensuremath{-}}}$. Physical Review Letters. Т. 110, № 2. с. 021801. doi:10.1103/PhysRevLett.110.021801. Процитовано 2 листопада 2017.
  6. ↑ Collaboration, The LHCb; Aaij, R.; Beteta, C. Abellan; Adametz, A.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Adrover, C.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z. (1 червня 2012). Inclusive W and Z production in the forward region at $ \sqrt {s} = 7\,{\text{TeV}} $. Journal of High Energy Physics (англ.). Т. 2012, № 6. с. 58. doi:10.1007/JHEP06(2012)058. ISSN 1029-8479. Процитовано 2 листопада 2017.
  7. ↑ LHCb Collaboration; Aaij, R.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z.; Akar, S.; Albrecht, J.; Alessio, F. (12 серпня 2015). Observation of $J/\ensuremath{\psi}p$ Resonances Consistent with Pentaquark States in ${\mathrm{\ensuremath{\Lambda}}}_{b}^{0}\ensuremath{\rightarrow}J/\ensuremath{\psi}{K}^{\ensuremath{-}}p$ Decays. Physical Review Letters. Т. 115, № 7. с. 072001. doi:10.1103/PhysRevLett.115.072001. Процитовано 2 листопада 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пугач_Валерій_Михайлович&oldid=21364809