Сферопласт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Переклав статтю з англійської мови.
Рядок 1: Рядок 1:
'''Сферопласт''' — це мікробна клітина з майже або повністю зруйнованою (редукованою) клітинною стінкою в результаті дії на неї пеніциліну або лізоциму. Найчастіше цей термін використовується для опису грамнегативних бактерій. Згідно з деякими визначеннями, цей термін також охоплює дріжджі.
'''Сферопласт''' — це мікробна клітина з майже або повністю зруйнованою (редукованою) клітинною стінкою в результаті дії на неї пеніциліну або лізоциму. Найчастіше цей термін використовується для опису грамнегативних бактерій<ref>{{Cite web|title=Dictionary.com Is The World’s Favorite Online Dictionary|url=https://www.dictionary.com/|website=Dictionary.com|accessdate=2021-12-04|language=en}}</ref><ref name=":0">{{Cite web|title=The American Heritage Dictionary entry: spheroplast|url=https://ahdictionary.com/word/search.html?q=spheroplast|website=ahdictionary.com|accessdate=2021-12-04|first=Houghton Mifflin Harcourt Publishing|last=Company}}</ref>. Згідно з деякими визначеннями, цей термін також охоплює дріжджі.<ref name=":1">{{Cite web|title=Protoplasts and Spheroplasts {{!}} Encyclopedia.com|url=https://www.encyclopedia.com/science/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/protoplasts-and-spheroplasts|website=www.encyclopedia.com|accessdate=2021-12-04}}</ref><ref>{{Cite web|title=Definition of SPHEROPLAST|url=https://www.merriam-webster.com/dictionary/spheroplast|website=www.merriam-webster.com|accessdate=2021-12-04|language=en}}</ref> Назва сферопласту походить від його особливої сферичної форми, яка з’являється після того, як клітинна стінка мікроба перетравлюється, змінюючи натяг.<ref name=":0" /> Сферопласти є осмотично крихкими та піддаються лізису, якщо їх перенести в гіпотонічний розчин, а тому характеризується поганою стійкістю до змін осмотичного тиску.<ref name=":1" />
Назва сферопласту походить від його особливої сферичної форми, яка з’являється після того, як клітинна стінка мікроба перетравлюється, змінюючи натяг. Сферопласти є осмотично крихкими та піддаються лізису, якщо їх перенести в гіпотонічний розчин, а тому характеризується поганою стійкістю до змін осмотичного тиску.


У випадку використання терміну для опису грамнегатичних бактерій, він застосовується для характеристики клітин, з яких був видалений пептидоглікановий компонент. [2] [5]
У випадку використання терміну для опису грамнегатичних бактерій, він застосовується для характеристики клітин, з яких був видалений пептидоглікановий компонент.<ref name=":1" /> <ref name=":2">{{Cite book
|url=http://link.springer.com/10.1007/978-1-4614-1400-1_2
|title=Rational Approaches to Antibacterial Discovery: Pre-Genomic Directed and Phenotypic Screening
|last=Silver
|first=Lynn L.
|date=2012
|editor-last=Dougherty
|editor-first=Thomas J.
|editor2-last=Pucci
|editor2-first=Michael J.
|series=Antibiotic Discovery and Development
|publisher=Springer US
|location=Boston, MA
|pages=33–75
|language=en
|doi=10.1007/978-1-4614-1400-1_2
|isbn=978-1-4614-1399-8
}}</ref>[2] [5]


== Формування сферопластів ==
== Формування сферопластів ==


=== Сферопласти, індуковані антибіотиками ===
=== Сферопласти, індуковані антибіотиками ===
Деякі антибіотики здатні перетворювати грамнегативних бактерій на сферопласти. До них відносяться інгібітори синтезу пептидоглікану, такі як фосфоміцин, ванкоміцин, моеноміцин, лактивіцин та β-лактамні антибіотики. [1] [2] Антибіотики, що інгібують біохімічні шляхи безпосередньо перед синтезом пептидоглікану також індукують сферопласти (наприклад, фосмідоміцин, фосфоенолпіруват). [1] [2]
Деякі антибіотики здатні перетворювати грамнегативних бактерій на сферопласти. До них відносяться інгібітори синтезу пептидоглікану, такі як фосфоміцин, ванкоміцин, моеноміцин, лактивіцин та β-лактамні антибіотики. <ref name=":3">{{Cite news|title=Morphological and ultrastructural changes in bacterial cells as an indicator of antibacterial mechanism of action|issue=23|first3=Andrew J.|last2=O’Driscoll|first2=Noëlle H.|last=Cushnie|first=T. P. Tim|language=en|volume=73|url=http://link.springer.com/10.1007/s00018-016-2302-2|pages=4471–4492|doi=10.1007/s00018-016-2302-2|issn=1420-682X|accessdate=2021-12-04|date=2016-12|work=Cellular and Molecular Life Sciences|last3=Lamb}}</ref><ref name=":2" /> Антибіотики, що інгібують біохімічні шляхи безпосередньо перед синтезом пептидоглікану також індукують сферопласти (наприклад, фосмідоміцин, фосфоенолпіруват).<ref name=":3" /> <ref name=":2" /> Крім вище вказаних антибіотиків, інгібітори синтезу білків (наприклад, хлорамфенікол, окситетрациклін, деякі аміноглікозиди) та інгібітори синтезу фолієвої кислоти (приклад, триметоприм, сульфаметоксазол) також викликають утворення сферопластів з грамнегативних бактерій<ref name=":3" />.
Крім вище вказаних антибіотиків, інгібітори синтезу білків (наприклад, хлорамфенікол, окситетрациклін, деякі аміноглікозиди) та інгібітори синтезу фолієвої кислоти (приклад, триметоприм, сульфаметоксазол) також викликають утворення сферопластів з грамнегативних бактерій [2].


=== Фермент-індуковані сферопласти ===
=== Фермент-індуковані сферопласти ===
Фермент лізоцим змушує грамнегативні бактерії утворювати сферопласти, але тільки у випадку, якщо для полегшення проходження ферменту через зовнішню мембрану використовується мембранний пермеабілізатор, такий як лактоферин або етилендіамінтетраацетат (EDTA). [2] [7] EDTA діє як стабілізатор проникності, зв’язуючись з двовалентними іонами Ca2+, він видаляє їх із зовнішньої мембрани. [8]
Фермент лізоцим змушує грамнегативні бактерії утворювати сферопласти, але тільки у випадку, якщо для полегшення проходження ферменту через зовнішню мембрану використовується мембранний пермеабілізатор, такий як лактоферин або етилендіамінтетраацетат (EDTA).<ref name=":3" /><ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/892055958
Дріжджі Candida albicans можна перетворити у сферопласти за допомогою ферментів літикази, хітинази та β-глюкуронідази.[9]
|title=Microbiology : an introduction
|last=Funke
|first=Berdell R.
|last2=Case
|first2=Christine L.
|date=2016
|edition=Twelfth edition
|location=Boston
|isbn=978-0-321-92915-0
|oclc=892055958
}}</ref> EDTA діє як стабілізатор проникності, зв’язуючись з двовалентними іонами Ca2+, він видаляє їх із зовнішньої мембрани.<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/420027217
|title=Fundamental laboratory approaches for biochemistry and biotechnology
|last=Ballou
|first=David P.
|last2=Benore
|first2=Marilee
|date=2010
|publisher=John Wiley
|edition=2nd ed
|location=Hoboken, NJ
|isbn=978-0-470-08766-4
|oclc=420027217
}}</ref>

Дріжджі Candida albicans можна перетворити у сферопласти за допомогою ферментів літикази, хітинази та β-глюкуронідази.<ref name=":4">{{Cite news|title=Inositol Trisphosphate-dependent and -independent Ca2+ Mobilization Pathways at the Vacuolar Membrane of Candida albicans|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0021925818717596|work=Journal of Biological Chemistry|date=1995-03|accessdate=2021-12-04|doi=10.1074/jbc.270.13.7272|pages=7272–7280|volume=270|issue=13|language=en|first=Caroline M.|last=Calvert|first2=Dale|last2=Sanders}}</ref>


== Використання та застосування ==
== Використання та застосування ==
=== Відкриття антибіотиків ===
=== Відкриття антибіотиків ===


З 1960-х до 1990-х років компанія Merck and Co. використовувала сферопластовий екран, як основний метод для виявлення антибіотиків, що пригнічують біосинтез клітинної стінки. На цьому екрані, розробленому Юджином Дюлейні, бактерії, що росли, піддавалися впливу досліджуваних речовин у гіпертонічних умовах. Інгібітори синтезу клітинної стінки змушували зростаючі бактерії утворювати сферопласти. Цей метод дозволив виявити фосфоміцин, цефаміцин С, тієнаміцин та декілька карбапенемів.[1]
З 1960-х до 1990-х років компанія Merck and Co. використовувала сферопластовий екран, як основний метод для виявлення антибіотиків, що пригнічують біосинтез клітинної стінки. На цьому екрані, розробленому Юджином Дюлейні, бактерії, що росли, піддавалися впливу досліджуваних речовин у гіпертонічних умовах. Інгібітори синтезу клітинної стінки змушували зростаючі бактерії утворювати сферопласти. Цей метод дозволив виявити фосфоміцин, цефаміцин С, тієнаміцин та декілька карбапенемів.<ref name=":2" />


=== Patch clamping ===
=== Patch clamping ===


Спеціально підготовлені гігантські сферопласти грамнегативних бактерій можна використовувати для вивчення функції бактеріальних іонних каналів за допомогою методики під назвою patch clamp, яка від початку була розроблена для характеристики поведінки нейронів та інших збудливих клітин. Для утворення гігантських сферопластів бактерії обробляють інгібітором септації (наприклад, цефалексином). Це змушує бактерії утворювати ниткоподібні, подовжені клітини, у яких відсутні внутрішні поперечні стінки.[10] Через деякий час клітинні стінки філаментів перетравлюються, і бактерії руйнуються на дуже великі сфери, що оточені лише їх цитоплазматичною та зовнішньою мембранами. Потім мембрани можуть бути проаналізовані на пристрої для визначення фенотипу вбудованих в них іонних каналів. Також поширено, при експерименті, зустрічається надмірне вираження певного одного каналу, з метою посилення його ефекту та полегшення визначення характеристик.
Спеціально підготовлені гігантські сферопласти грамнегативних бактерій можна використовувати для вивчення функції бактеріальних іонних каналів за допомогою методики під назвою patch clamp, яка від початку була розроблена для характеристики поведінки нейронів та інших збудливих клітин. Для утворення гігантських сферопластів бактерії обробляють інгібітором септації (наприклад, цефалексином). Це змушує бактерії утворювати ниткоподібні, подовжені клітини, у яких відсутні внутрішні поперечні стінки.<ref>{{Cite news|title=The application of the Escherichia coli giant spheroplast for drug screening with automated planar patch clamp system|first=Kyoko|first4=Tadashi|last3=Nishizawa-Harada|first3=Chizuko|last2=Sugiura|first2=Mika|last=Kikuchi|language=en|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S2215017X15000260|volume=7|pages=17–23|doi=10.1016/j.btre.2015.04.007|accessdate=2021-12-04|date=2015-09|work=Biotechnology Reports|last4=Kimura}}</ref> Через деякий час клітинні стінки філаментів перетравлюються, і бактерії руйнуються на дуже великі сфери, що оточені лише їх цитоплазматичною та зовнішньою мембранами. Потім мембрани можуть бути проаналізовані на пристрої для визначення фенотипу вбудованих в них іонних каналів. Також поширено, при експерименті, зустрічається надмірне вираження певного одного каналу, з метою посилення його ефекту та полегшення визначення характеристик.


Методика фіксації гігантських сферопластів E. coli була використана для вивчення нативних механочутливих каналів (MscL, MscS і MscM) E. coli.[11][12]. Його було розширено для вивчення інших гетерологічно експресованих іонних каналів та продемостровано, що гігантський сферопласт E.coli можна використовувати як систему експресії іонних каналів, на рівні з ооцитами Xenopus.[13][14][15][16]
Методика фіксації гігантських сферопластів E. coli була використана для вивчення нативних механочутливих каналів (MscL, MscS і MscM) E. coli.<ref>{{Cite news|title=Pressure-sensitive ion channel in Escherichia coli.|language=en|first5=C.|last4=Adler|first4=J.|last3=Delcour|first3=A. H.|last2=Buechner|first2=M.|last=Martinac|first=B.|issue=8|url=http://www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.84.8.2297|volume=84|pages=2297–2301|doi=10.1073/pnas.84.8.2297|pmid=2436228|pmc=PMC304637|issn=0027-8424|accessdate=2021-12-04|date=1987-04-01|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|last5=Kung}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0076687999940272
|title=[24] Mechanosensitive channels of bacteria
|last=Blount
|first=Paul
|last2=Sukharev
|first2=Sergei I.
|last3=Moe
|first3=Paul C.
|last4=Martinac
|first4=Boris
|last5=Kung
|first5=Ching
|date=1999
|series=Methods in Enzymology
|publisher=Elsevier
|volume=294
|pages=458–482
|language=en
|doi=10.1016/s0076-6879(99)94027-2
|isbn=978-0-12-182195-1
}}</ref> Його було розширено для вивчення інших гетерологічно експресованих іонних каналів та продемостровано, що гігантський сферопласт E.coli можна використовувати як систему експресії іонних каналів, на рівні з ооцитами Xenopus.<ref>{{Cite news|title=Molecular Template for a Voltage Sensor in a Novel K+ Channel. I. Identification and Functional Characterization of KvLm, a Voltage-gated K+ Channel from Listeria monocytogenes|issue=3|first4=Mauricio|last3=Zazueta|first3=Cecilia|last2=Lundby|first2=Alicia|last=Santos|first=Jose S.|language=en|volume=128|url=https://rupress.org/jgp/article/128/3/283/44060/Molecular-Template-for-a-Voltage-Sensor-in-a-Novel|pages=283–292|doi=10.1085/jgp.200609572|pmid=16908725|pmc=PMC2151562|issn=1540-7748|accessdate=2021-12-04|date=2006-09-01|work=Journal of General Physiology|last4=Montal}}</ref><ref>{{Cite news|title=Molecular and electrophysiological characterization of a mechanosensitive channel expressed in the chloroplasts of Chlamydomonas|issue=14|first4=K.|last3=Sokabe|first3=M.|last2=Fujiu|first2=K.|last=Nakayama|first=Y.|language=en|volume=104|url=http://www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.0609996104|pages=5883–5888|doi=10.1073/pnas.0609996104|pmid=17389370|pmc=PMC1851586|issn=0027-8424|accessdate=2021-12-04|date=2007-04-03|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|last4=Yoshimura}}</ref><ref>{{Cite news|title=Dynamic oligomeric conversions of the cytoplasmic RCK domains mediate MthK potassium channel activity|issue=7|first4=S.|last3=Wong|first3=L.|last2=Baker|first2=K. A.|last=Kuo|first=M. M.-C.|language=en|volume=104|url=http://www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.0609085104|pages=2151–2156|doi=10.1073/pnas.0609085104|pmid=17287352|pmc=PMC1892972|issn=0027-8424|accessdate=2021-12-04|date=2007-02-13|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|last4=Choe}}</ref><ref>{{Cite news|title=Patch Clamp and Phenotypic Analyses of a Prokaryotic Cyclic Nucleotide-gated K+ Channel Using Escherichia coli as a Host|language=en|first4=Senyon|last3=Kung|first3=Ching|last2=Saimi|first2=Yoshiro|last=Kuo|first=Mario Meng-Chiang|issue=33|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S002192582054413X|volume=282|pages=24294–24301|doi=10.1074/jbc.M703618200|pmid=17588940|pmc=PMC3521034|accessdate=2021-12-04|date=2007-08|work=Journal of Biological Chemistry|last4=Choe}}</ref>


=== Лізис клітин ===
=== Лізис клітин ===
Клітини дріжджів зазвичай захищені товстою клітинною стінкою, що ускладнює вилучення з них клітинних білків. Ферментативне розщеплення клітинної стінки за допомогою зимоліази, з утворенням сферопластів, робить клітини вразливими до легкого лізису за допомогою детергентів або швидких змін осмолярного тиску. [9]
Клітини дріжджів зазвичай захищені товстою клітинною стінкою, що ускладнює вилучення з них клітинних білків. Ферментативне розщеплення клітинної стінки за допомогою зимоліази, з утворенням сферопластів, робить клітини вразливими до легкого лізису за допомогою детергентів або швидких змін осмолярного тиску.<ref name=":4" />


=== Трансфекція ===
=== Трансфекція ===


Бактеріальні сферопласти з відповідною рекомбінантною ДНК, вставленою в них, можна використовувати для трансфекції клітин тварин. Сферопласти з рекомбінантною ДНК вводяться в середовище, що містить в собі тваринні клітини, та зливаються за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). При використанні цього методу майже 100% тваринних клітин можуть поглинати чужорідну ДНК.[17] Після проведення експериментів за модифікованим протоколом Ханахана з використанням хлориду кальцію в E.coli було встановлено, що сферопласти можуть трансформуватися при 4,9x10−4.[18]
Бактеріальні сферопласти з відповідною рекомбінантною ДНК, вставленою в них, можна використовувати для трансфекції клітин тварин. Сферопласти з рекомбінантною ДНК вводяться в середовище, що містить в собі тваринні клітини, та зливаються за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). При використанні цього методу майже 100% тваринних клітин можуть поглинати чужорідну ДНК.<ref>{{Cite news|title=Genetic Transformation of Yeast|url=https://www.future-science.com/doi/10.2144/01304rv02|work=BioTechniques|date=2001-04|accessdate=2021-12-04|issn=0736-6205|doi=10.2144/01304rv02|pages=816–831|volume=30|issue=4|language=en|first=R. Daniel|last=Gietz|first2=Robin A.|last2=Woods}}</ref> Після проведення експериментів за модифікованим протоколом Ханахана з використанням хлориду кальцію в E.coli було встановлено, що сферопласти можуть трансформуватися при 4,9x10−4.<ref>{{Cite web|title=Effect of polyethylene glycol on growth of Escherichia coli DH5α and Bacillus subtilis NRS-762|url=http://dx.doi.org/10.1101/2020.09.03.282376|website=dx.doi.org|date=2020-09-04|accessdate=2021-12-04|first=Wenfa|last=Ng}}</ref>

Версія за 18:32, 4 грудня 2021

Сферопласт — це мікробна клітина з майже або повністю зруйнованою (редукованою) клітинною стінкою в результаті дії на неї пеніциліну або лізоциму. Найчастіше цей термін використовується для опису грамнегативних бактерій[1][2]. Згідно з деякими визначеннями, цей термін також охоплює дріжджі.[3][4] Назва сферопласту походить від його особливої сферичної форми, яка з’являється після того, як клітинна стінка мікроба перетравлюється, змінюючи натяг.[2] Сферопласти є осмотично крихкими та піддаються лізису, якщо їх перенести в гіпотонічний розчин, а тому характеризується поганою стійкістю до змін осмотичного тиску.[3]

У випадку використання терміну для опису грамнегатичних бактерій, він застосовується для характеристики клітин, з яких був видалений пептидоглікановий компонент.[3] [5][2] [5]

Формування сферопластів

Сферопласти, індуковані антибіотиками

Деякі антибіотики здатні перетворювати грамнегативних бактерій на сферопласти. До них відносяться інгібітори синтезу пептидоглікану, такі як фосфоміцин, ванкоміцин, моеноміцин, лактивіцин та β-лактамні антибіотики. [6][5] Антибіотики, що інгібують біохімічні шляхи безпосередньо перед синтезом пептидоглікану також індукують сферопласти (наприклад, фосмідоміцин, фосфоенолпіруват).[6] [5] Крім вище вказаних антибіотиків, інгібітори синтезу білків (наприклад, хлорамфенікол, окситетрациклін, деякі аміноглікозиди) та інгібітори синтезу фолієвої кислоти (приклад, триметоприм, сульфаметоксазол) також викликають утворення сферопластів з грамнегативних бактерій[6].

Фермент-індуковані сферопласти

Фермент лізоцим змушує грамнегативні бактерії утворювати сферопласти, але тільки у випадку, якщо для полегшення проходження ферменту через зовнішню мембрану використовується мембранний пермеабілізатор, такий як лактоферин або етилендіамінтетраацетат (EDTA).[6][7] EDTA діє як стабілізатор проникності, зв’язуючись з двовалентними іонами Ca2+, він видаляє їх із зовнішньої мембрани.[8]

Дріжджі Candida albicans можна перетворити у сферопласти за допомогою ферментів літикази, хітинази та β-глюкуронідази.[9]

Використання та застосування

Відкриття антибіотиків

З 1960-х до 1990-х років компанія Merck and Co. використовувала сферопластовий екран, як основний метод для виявлення антибіотиків, що пригнічують біосинтез клітинної стінки. На цьому екрані, розробленому Юджином Дюлейні, бактерії, що росли, піддавалися впливу досліджуваних речовин у гіпертонічних умовах. Інгібітори синтезу клітинної стінки змушували зростаючі бактерії утворювати сферопласти. Цей метод дозволив виявити фосфоміцин, цефаміцин С, тієнаміцин та декілька карбапенемів.[5]

Patch clamping

Спеціально підготовлені гігантські сферопласти грамнегативних бактерій можна використовувати для вивчення функції бактеріальних іонних каналів за допомогою методики під назвою patch clamp, яка від початку була розроблена для характеристики поведінки нейронів та інших збудливих клітин. Для утворення гігантських сферопластів бактерії обробляють інгібітором септації (наприклад, цефалексином). Це змушує бактерії утворювати ниткоподібні, подовжені клітини, у яких відсутні внутрішні поперечні стінки.[10] Через деякий час клітинні стінки філаментів перетравлюються, і бактерії руйнуються на дуже великі сфери, що оточені лише їх цитоплазматичною та зовнішньою мембранами. Потім мембрани можуть бути проаналізовані на пристрої для визначення фенотипу вбудованих в них іонних каналів. Також поширено, при експерименті, зустрічається надмірне вираження певного одного каналу, з метою посилення його ефекту та полегшення визначення характеристик.

Методика фіксації гігантських сферопластів E. coli була використана для вивчення нативних механочутливих каналів (MscL, MscS і MscM) E. coli.[11][12] Його було розширено для вивчення інших гетерологічно експресованих іонних каналів та продемостровано, що гігантський сферопласт E.coli можна використовувати як систему експресії іонних каналів, на рівні з ооцитами Xenopus.[13][14][15][16]

Лізис клітин

Клітини дріжджів зазвичай захищені товстою клітинною стінкою, що ускладнює вилучення з них клітинних білків. Ферментативне розщеплення клітинної стінки за допомогою зимоліази, з утворенням сферопластів, робить клітини вразливими до легкого лізису за допомогою детергентів або швидких змін осмолярного тиску.[9]

Трансфекція

Бактеріальні сферопласти з відповідною рекомбінантною ДНК, вставленою в них, можна використовувати для трансфекції клітин тварин. Сферопласти з рекомбінантною ДНК вводяться в середовище, що містить в собі тваринні клітини, та зливаються за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). При використанні цього методу майже 100% тваринних клітин можуть поглинати чужорідну ДНК.[17] Після проведення експериментів за модифікованим протоколом Ханахана з використанням хлориду кальцію в E.coli було встановлено, що сферопласти можуть трансформуватися при 4,9x10−4.[18]

  1. ↑ Dictionary.com Is The World’s Favorite Online Dictionary. Dictionary.com (англ.). Процитовано 4 грудня 2021.
  2. ↑ а б Company, Houghton Mifflin Harcourt Publishing. The American Heritage Dictionary entry: spheroplast. ahdictionary.com. Процитовано 4 грудня 2021.
  3. ↑ а б в Protoplasts and Spheroplasts | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 4 грудня 2021.
  4. ↑ Definition of SPHEROPLAST. www.merriam-webster.com (англ.). Процитовано 4 грудня 2021.
  5. ↑ а б в г Silver, Lynn L. (2012). Dougherty, Thomas J.; Pucci, Michael J. (ред.). Rational Approaches to Antibacterial Discovery: Pre-Genomic Directed and Phenotypic Screening. Antibiotic Discovery and Development (англ.). Boston, MA: Springer US. с. 33—75. doi:10.1007/978-1-4614-1400-1_2. ISBN 978-1-4614-1399-8.
  6. ↑ а б в г Cushnie, T. P. Tim; O’Driscoll, Noëlle H.; Lamb, Andrew J. (2016-12). Morphological and ultrastructural changes in bacterial cells as an indicator of antibacterial mechanism of action. Cellular and Molecular Life Sciences (англ.). Т. 73, № 23. с. 4471—4492. doi:10.1007/s00018-016-2302-2. ISSN 1420-682X. Процитовано 4 грудня 2021.
  7. ↑ Funke, Berdell R.; Case, Christine L. (2016). Microbiology : an introduction (вид. Twelfth edition). Boston. ISBN 978-0-321-92915-0. OCLC 892055958.
  8. ↑ Ballou, David P.; Benore, Marilee (2010). Fundamental laboratory approaches for biochemistry and biotechnology (вид. 2nd ed). Hoboken, NJ: John Wiley. ISBN 978-0-470-08766-4. OCLC 420027217.
  9. ↑ а б Calvert, Caroline M.; Sanders, Dale (1995-03). Inositol Trisphosphate-dependent and -independent Ca2+ Mobilization Pathways at the Vacuolar Membrane of Candida albicans. Journal of Biological Chemistry (англ.). Т. 270, № 13. с. 7272—7280. doi:10.1074/jbc.270.13.7272. Процитовано 4 грудня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Kikuchi, Kyoko; Sugiura, Mika; Nishizawa-Harada, Chizuko; Kimura, Tadashi (2015-09). The application of the Escherichia coli giant spheroplast for drug screening with automated planar patch clamp system. Biotechnology Reports (англ.). Т. 7. с. 17—23. doi:10.1016/j.btre.2015.04.007. Процитовано 4 грудня 2021.
  11. ↑ Martinac, B.; Buechner, M.; Delcour, A. H.; Adler, J.; Kung, C. (1 квітня 1987). Pressure-sensitive ion channel in Escherichia coli. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 84, № 8. с. 2297—2301. doi:10.1073/pnas.84.8.2297. ISSN 0027-8424. PMC 304637. PMID 2436228. Процитовано 4 грудня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  12. ↑ Blount, Paul; Sukharev, Sergei I.; Moe, Paul C.; Martinac, Boris; Kung, Ching (1999). [24] Mechanosensitive channels of bacteria. Methods in Enzymology (англ.). Т. 294. Elsevier. с. 458—482. doi:10.1016/s0076-6879(99)94027-2. ISBN 978-0-12-182195-1.
  13. ↑ Santos, Jose S.; Lundby, Alicia; Zazueta, Cecilia; Montal, Mauricio (1 вересня 2006). Molecular Template for a Voltage Sensor in a Novel K+ Channel. I. Identification and Functional Characterization of KvLm, a Voltage-gated K+ Channel from Listeria monocytogenes. Journal of General Physiology (англ.). Т. 128, № 3. с. 283—292. doi:10.1085/jgp.200609572. ISSN 1540-7748. PMC 2151562. PMID 16908725. Процитовано 4 грудня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  14. ↑ Nakayama, Y.; Fujiu, K.; Sokabe, M.; Yoshimura, K. (3 квітня 2007). Molecular and electrophysiological characterization of a mechanosensitive channel expressed in the chloroplasts of Chlamydomonas. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 104, № 14. с. 5883—5888. doi:10.1073/pnas.0609996104. ISSN 0027-8424. PMC 1851586. PMID 17389370. Процитовано 4 грудня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Kuo, M. M.-C.; Baker, K. A.; Wong, L.; Choe, S. (13 лютого 2007). Dynamic oligomeric conversions of the cytoplasmic RCK domains mediate MthK potassium channel activity. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 104, № 7. с. 2151—2156. doi:10.1073/pnas.0609085104. ISSN 0027-8424. PMC 1892972. PMID 17287352. Процитовано 4 грудня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  16. ↑ Kuo, Mario Meng-Chiang; Saimi, Yoshiro; Kung, Ching; Choe, Senyon (2007-08). Patch Clamp and Phenotypic Analyses of a Prokaryotic Cyclic Nucleotide-gated K+ Channel Using Escherichia coli as a Host. Journal of Biological Chemistry (англ.). Т. 282, № 33. с. 24294—24301. doi:10.1074/jbc.M703618200. PMC 3521034. PMID 17588940. Процитовано 4 грудня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  17. ↑ Gietz, R. Daniel; Woods, Robin A. (2001-04). Genetic Transformation of Yeast. BioTechniques (англ.). Т. 30, № 4. с. 816—831. doi:10.2144/01304rv02. ISSN 0736-6205. Процитовано 4 грудня 2021.
  18. ↑ Ng, Wenfa (4 вересня 2020). Effect of polyethylene glycol on growth of Escherichia coli DH5α and Bacillus subtilis NRS-762. dx.doi.org. Процитовано 4 грудня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сферопласт&oldid=33954683